Матеріали засідання №3 методичного об`єднання вчителів 2,3 класів

Дата: 27.01.2023 10:22

Кількість переглядів: 129

Майстер-клас. Як підтримати і заспокоїти дітей під час воєнних дій.

  Війна б’є по психологічному стану і дорослих, і дітей. Навіть якщо ви робите вигляд, що все добре, діти переймають вашу тривожність. Дорослі розуміють, від чого мають стрес, а діти не завжди. Важливо  донести до них інформацію, заспокоїти, допомогти впоратися зі страхами.

• Дітям навіть не треба багато говорити і пояснювати – вони бачать все самі, вони чують емоційні розмови дорослих. Щоб захистити дітей, треба, перш за все. Бачити, де вони. І обговорювати події і новини за зачиненими дверима. А ще краще в цей час дітей групувати. Якщо у вас одна дитина, знайдіть сусідів з дітьми, щоб вони були разом. Можна призначити старшого. Спланувати їм заняття. Ігри, щоб вони грали одне з одним. Тому що діти бачать усе, відчувають емоційний стан дорослих. Важливо врахувати вік. Обманювати дітей ні в якому разі не можна. Якщо це війна, то її саме і треба називати. Вони розуміють, відчувають. Діти навіть інколи бувають емоційно сильнішими за дорослих, тоді вони починають заспокоїти маму чи тата. Але це не значить, що дорослі мають право на них спиратися в таких ситуаціях.       

Як підтримати і заспокоїти дитину, радять інші фахівці.

1. Говоріть з дитиною спокійно

• Про те, що відбувається, варто з дитиною тому дорослому, який найбільше зберігає спокій;
• Підлітків важливо навчати,  де шукати перевірену інформацію, ділитися джерелами.

2. Проявляйте надійність

• Пояснити сигнали сирени:
• « Коли ти чуєш звук сирени – це означає, що наша армія поряд, вона виявила небезпеку й бореться з нею»; це означає,що про нашу безпеку дбають.»
• Обійняти можна дитину  до підліткового віку;
• Підлітки ж, навпаки,можуть сприймати обійми, як слабкість;
• Не соромити за страх, дозволяти  виявляти будь-які емоції;
• Привертати увагу – щоби зустрілися поглядом;
• Дати воду;
• Якщо тремтить – попросити напружити м,язи ще сильніше, а потім потягнутись, розтанути, мов сніговик;
• Стискати руку;
• Розтирати долоні, покласти на зону, де нирки;
• Попросити порахувати. Скільки людей у зеленому (червоному);
• Не порівнюйте з іншими, навпаки – бадьорити: « Ти молодець», «Ти гарно справляєшся».
• Звертатися на ім’я.

3. Грайте в ігри та виконуйте з дитиною заспокійливі вправи.

• Гра «Чотири слова» (дітям від 8 років можна запропонувати і 5-6 слів). Обираємо 4 абсолютно не пов’язані між собою слова. Використовуючи їх,  кожен складає невелику розповідь.
• Гра « Малювання словом» Обираємо « складне» для дитини слово, яке важко писати або вимовляти. Придумаємо, що саме будемо малювати. На -  приклад , намалювати фігурку кота, використовуючи лише загадане слово (пишемо його багато разів у різних площинах).
• Гра «Навпаки». Говорити слова навпаки, не записуючи їх (наприклад: чайник – кинйач, стіна – анітс…)
• Написання врозкид на аркуші літери, з’єднувати їх лініями в слова.
• «Покажи слово». Один гравець загадує слово й показує його пантомімою.
• «Остання літера». Кожен гравець говорить слово, яке починається на останню літеру попереднього слова.
•  «Рима» Називаємо 4 або 2 випадкових слова, для яких шукаємо риму або з якими придумаємо вірш на 4 рядочки.
• «Буква» Називаємо слова лише на задану букву. (Варіант для дорослих: слова-предмети на загадану букву, які  можна покласти  в трилітрову банку.)
• «Шукаємо схожість». Називаємо два випадкові слова – чим вони можуть бути схожі?
• «Казка» Складаємо казку – кожен говорить по реченню.
• «Антоніми». Називаємо слова й шукаємо до них антоніми.
• Можливо ліпити з пластиліну;
• Окреслити навколо себе  «коло безпеки» - з нитки, наприклад.
• Грати в настільні ігри (шашки, шахи, лото та ін..).
• Розставляти доміношки і влаштовувати «ланцюгову реакцію»
• Уявити себе, сім’ю, місто, країну під веселкою, під захисним куполом, малюємо  мрію, хатинки, найнебезпечніше, захищене місце, робити янголів -  створювати уявні та зроблені з підручних матеріалів захищені простори. 
• Якщо дитина бліда, розгойдується, не реагує на контакт – розтерти руки, мочки вух, дати шоколад і солодкий   чорний чай,узяти на руки, похитати, почати співати пісню, яку вона пам’ятає, звертатися на ім..я, говорити « мама поруч». Я з тобою.
• Грати у слова, ігри в телефоні, в яких залучене просторове сприйняття (наприклад. Тетрис).

Будь ласка, беріть із собою в дорогу, в укриття улюблені іграшки дітей. Це те, що дасть відчуття опори, знеболювання. Це не менш важливо, ніж усі важливі «дорослі» речі.

Якщо ви не взяли із собою іграшки, якщо ви зараз далеко від сім’ї , якщо поруч немає тата, якщо ви  в укритті (і є будь-який папір), якщо дитина чинить опір саме вам – іграшка, яку ми зробимо самі,  яка буде говорити нашим голосом, але сприйматися дитиною по-іншому, іграшка, за  допомогою якої дитина зможе проявити свої почуття та емоції або просто видати звук, - може бути дуже терапевтичною.

Ну й котики – будь-який образ тварини, те, що вмикає наші тілесність та життєвість. Котиків можна складати один в одного – так відчувається більше безпеки та близькості.

4.  «Займіть» чимось аудіальний канал дитини.

Від виття сирен особливе навантаження у дитини на аудіальний канал сприймання, тому його потрібно чимось  «зайняти»;

• Слухати в навушниках аудіоказки та музику;
• Співати гуртом, грати на чомусь, що є, влаштувати для всіх концерт;

5.  Навчайте дитину правил безпеки

• Де вона може зустрітися з вами або іншими родичами;
• Де переховуватися, якщо буде втрачено мобільний зв’язок;
• Не сперечатися з дорослими та слідкувати за тим, хто відповідальний за безпеку

6. Довірте дитині відповідальне завдання

    -   Покласти на дитину відповідальність, яка їй до снаги, наприклад, доручити слідкувати за іграшкою;

• Попросіть дитину придумати казку про якогось персонажа, або уявити себе журналістом та провести репортаж з місця події тощо.
•  

       7.  Як відвернути увагу дитини.

• Виконуйте разом із дитиною рутинні справи;
• Обіймайте дитину;
• Жартуйте з нею;
• Поїть дитину теплими напоями, годуйте чимось смачненьким;
• Вмикайте на планшеті мультики, серіали, розповідайте казки, історії, читайте дітям вголос.

8. Дозволяйте дитині вивільняти ненависть та злість

І для дорослих, і для дітей виявляти злість (ненавидіти, лаятися, кричати) – це здорова реакція. Можна це робити в ігровій формі:

• Застосувати гру «Злий бобер», наприклад, спочатку  придумати злу тварин-ку і поводитися так, як, на вашу думку, може себе вести ця тваринка. Потім перетворити на добру тваринку. Потім – на людину;
• Сльози та плач – теж  нормально в цій ситуації, тому дайте дитині виплака-тися. Після емоційного вивільнення дитині буде легше заснути;

9.При панічній атаці виконуйте вправи

• Потерти кінчик носа;
• Надавити не сильно на очі яблука з двох боків;
• Витягувати якомога далі язика – ніби намагаючись торкнутися грудної клі-

Тини;

• Покласти руку на живіт, приблизно на 3 пальці нижче сонячного сплетіння та постукати по цьому місцю;
• Подивитися вправо, не повертаючи голови, - якомога далі на 15-20 секунд, потім перевести погляд прямо, потім подивіться вліво -  якомога далі, потім знову прямо;
• Лягти на спину і робити рухи ногами, як на велосипед;
• Сконцентруйтеся на диханні: одну руку складіть як човник і накрийте нею губи, іншу руку покладіть на живіт. Видих – рука йде вниз до грудей, вдих – рука піднімається до рота.
• Розтерти точку між підмізинним (четвертим )пальцем та мізинцем – там знаходиться «точка паніки».
• Вода з содою – гаряча й одна чайна ложка соди. Зробіть один - два ковтки, більше не треба.
• Змащуйте губи, сполощіть рот водою.
• Розітріть тіло.

10. У разі скорботи за близькою людиною. Дитина скучила за домом, який втратила.

    -  Говорити правду.

    -  Відповідати на запитання, раз за разом.

    -  Говорити про те, що ви теж дуже скучили.

    Обов’язково  наголошувати на тому, що немає провини дитини в тому, що   сталося, і немає провини когось, окрім ворогів.

     -  Пам’ятати, що дитині властиве перемикатися на ігри та радість, а потім повертатися до скорботи.

     -  Разом із дитиною думати про те, що зробите в Пам'ять про Людину чи місце.

     -  Пам’ятати, що дитину може «затоплювати» різними емоціями. Пояснювати її стан.

     -  Якщо є сили, разом згадувати різні історії – зокрема й веселі, пов’язані з людиною та домом.

• Зробити свічник, посадити квіти, дерево, зробити годівничку – у пам'ять.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ТА РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Використання інтерактивних методів та мультфільмів у профілактиці ризикованої поведінки: методичний посібник для спеціалістів, які працюють з бездоглядними та безпритульними дітьми та підлітками / за ред. Т. В. Журавель; авт. кол.: Т. В. Журавель, Т. Л. Лях, О. М. Нікітіна. Київ, 2010. 168 с. 2. «Зачепинг» – навперегонки зі смертю. Інструктаж для учнів про правила поведінки на залізничному переїзді, біля залізничних колій. На урок. URL: https://naurok.com.ua/zacheping--- navperegonki-zi-smertyu-209419.html.

3. Лобанова А. С., Калашнікова Л. В. Робота з підлітками-девіантами: соціологічний та психологічний аспекти: підручник для студентів вищих навч. закладів. Київ : Каравела, 2017. 470 с.

4. Паркур. Все о паркуре. Relax. URL: http://surl.li/aqkgk.

5. Руфінг: Життя Згори. OtiumPortal. URL: http://surl.li/aqkgp.

 6. Руфинг. Все о руфинге. Relax. URL: http://surl.li/aqkgs.

 7. Петренко-Лисак А. О. Теоретико-методологічній аналіз соціальних рухливостей: флешмобу, буккросінгу та паркуру. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. 2011. № 12. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/229856736.pdf

8. Сучасні екстримальні розваги: трейнсерфінг. URL: https://sites.google.com/site/ rozvagiekstrimalni/home/trejnserfing (дата звернення 05.07.2021)

Виступ підготувала

Статкевич Надія Василівна

вчителька початкових  класів

Уїздецького ліцею

« повернутися