Матеріали засідання №3 міжшкільного методичного об’єднання вчителів 1,4 класів
«Формування позитивної мотивації учіння учнів початкових класів»
Підготувала:
Вчителька початкових класів
Новосілківської філії
Уїздецького ліцею
Савич О.Г
Роль мотивації учнів у початковому навчанні
Мотив є формою прояву потреби людини (мотив фр. - спонукальна причина, привід до дії). Це - спонукання до діяльності, відповідь на те, заради чого вона відбувається .
Мотиви спрямовують, організовують пізнання, надають йому особистісного значення. Мотиви, які безпосередньо не пов’язані з діяльністю, але впливають на її успішність, є зовнішніми. До них, наприклад, можна віднести:
-позитивне ставлення дитини до школи;
-допитливість;
-довіру до вчителя;
-прагнення бути дорослим;
-прагнення мати шкільні речі тощо.
Внутрішні мотиви пов’язані безпосередньо із самим процесом учіння, його результатами.Внутрішня мотивація учіння в молодших школярів нестійка, інтерес виявляється переважно до результату. Вольові зусилля до подолання інтелектуальних труднощів, наполегливість у досягненні навчальної мети молодші учні виявляють залежно від ситуації: цікаве завдання, змагальність, підтримка дорослих, товариша тощо.
«Навчання по-різному впливає на розумовий розвиток залежно від того, наскільки успішно воно виховує в учнів повноцінні мотиви учіння. Дослідні дані свідчать, що структура навчальної діяльності, адекватна цілям навчання, є фактором формування в учнів не лише систем операцій і знань, а й навчальних, пізнавальних інтересів, бажання вчитися, допитливості, любові до книги, прагнення до самоосвіти».
Мотиви учіння в кожної дитини - глибоко особистісні, індивідуальні. Зовнішня поведінка учня, його ставлення до школи, товаришів, оцінювання багатьох подій - це все „вершки" від багатьох корінців, що живлять бажання дитини вчитися, долати труднощі.
Живильні сили для всього дерева учіння йдуть насамперед від почуттів маленького школяра, від того, як його зустрічає школа і перший учитель .Якщо надії малюка на радість шкільного життя справджуються, зміцнюється допитливість, виникає інтерес, який і є сильним мотивом учіння. Коли ж мотив, заради якого учень вчиться, змінюється, це принципово позначається і на усій його навчальній діяльності.
У малюків, які вступають до школи, відмінності в підготовці разючі: один почав читати ще в 5 років, для іншого - книжка лише іграшка; один нетерпляче чекає першого вересня, а другий - як злякане пташеня, що потрапило в клітку. Як же орієнтуватися у цій різноманітності? Вдумливий учитель користується своїми безвідмовними інструментами - умінням спостерігати, створювати ситуації, що потребують саморегуляції поведінки дитини, спонукають до висловлювань, виявлення своїх почуттів .
Досвід, помножений на чуйне ставлення до дитини, робить багатьох учителів гарними діагностами, допомагає розібратися в мотивах, які характеризують дії тих чи інших дітей, бачити „зону найближчого розвитку", тобто „проектувати” особистість.
Психологічні дослідження Мухіної В.С., Проскури О.В. та ін. дають змогу виявити як сприятливі, так і несприятливі передумови формування в молодших школярів позитивних мотивів учіння. Серед сприятливих назвемо те, що в більшості дітей 6-9 років переважають:
-позитивне ставлення до школи;
-повна довіра до вчителя, навіть абсолютизація його як людини, що все знає і -має велику владу;
-готовність сприймати й наслідувати;
-гостра потреба у нових враженнях;
-природна допитливість.
Водночас відомо, що інтерес до навчання в дітей цього віку вкрай нестійкий, більшість із них не виявляє вольових зусиль до подолання навчальних труднощів. Чимало першокласників тривалий час цікавляться зовнішнім боком шкільного життя, їх хвилює лише новизна статусу школяра; багато дітей з готовністю беруть участь у наслідувальних діях, проте, коли треба щось робити самостійно, чекають підказки вчителя, нервують, тобто вони охоче працюють на уроці лише тоді, коли впевнені в успіху.
Отже, мотиваційна сфера глибоко індивідуальна. Тому в її формуванні треба орієнтуватися не на молодшого школяра взагалі, а на конкретні типи ставлення дітей до навчання, які визначилися саме в цьому класі. Звідси висновок: у навчальному процесі слід використовувати широкий діапазон стимулів, щоб впливати на мотивацію кожного учня .
Механізми формування інтересу до навчання
Прийом “Знизу вверх”
Стихійно сформовані чи спеціально організовані мною умови навчальної діяльності і взаємовідносин вибірково актуалізують окремі ситуативні спонукання, які при систематичній актуалізації поступово переходять у стійкі мотиваційні утворення.
Другий варіант застосування цього прийому полягає в тому, що учні засвоюють готові, надані йому вчителем, спонукання, цілі, ідеали, зміст направленості особистості, які, з часом поступово перетворюються із зовні зрозумілих у внутрішньо прийняті і реально діючі.
«Спонукання». Велику увагу необхідно приділяти спонуканню,яке фіксує бажаний стан дійсності, якого у наявності ще немає. Воно містить у собі протиріччя між небажаною дійсністю і бажаним майбутнім.
Всі спонукання до діяльності можна звести до чотирьох мотиваційних факторів:
- прямий кінцевий результат;
- мотивація винагороди;
- підневільна поведінка: уникнення репресій шляхом підкорення силі;
- привабливість самого процесу діяльності.
«Мої педагогічні правила»:
1. Спостерігаючи хоча б мінімальний успіх учня, високо оцінюю його досягнення. Я розумію, що не відчувши, що таке "відмінно", учень не буде до нього прагнути.
2. На уроках надаю дитині можливість почувати себе особистістю, піднімаю самооцінку, самовпевненість. Називаю дитину на ім'я, створюю ситуації успіху і довіри.
3. Створюю якомога більше епізодів, випадків, ситуацій, в яких учень може взяти участь – завдяки цьому у нього з'являються можливості знайти себе.
З практики формування мотивації молодших школярів
до навчання
Учень, упевнений у своїх знаннях - результат продуманої роботи вчителя. Досягнення ситуації успіху на уроці вбачаю у використанні всіх джерел знань, в умінні запалити учнів ініціативою, бажанням працювати, читати, дізнаватись нове.
Підібраними прийомами прагну, щоб кожен урок проходив у казковому пошуку, діалозі і співробітництві. Особливо близькими для мене є технології формування мотивації та творчої особистості, можливості яких дозволяють учням глибше осмислити нові знання, сприяють розвитку критичного мислення, творчих нахилів; розвивають такі здібності як уміння аналізувати, інтегрувати та синтезувати інформацію, здатність до висування гіпотез, оригінальних ідей, виявлення протиріч, міжособистісного спілкування та самостійної пошукової діяльності.
Творчі вправи є чинником формування високого рівня мотивації навчання учнів початкових класів. Завдання, що впливають на мотиваційну сферу учнів можуть бути різними залежно від віку учнів, виду навчального завдання, типу уроку тощо. В цілому, послідовність їх розвитку можна представити так:
1 крок:розв’язуючи творче завдання, пропоную дітям тільки роль виконавців вказівок учителя. Діти глибоко засвоюють загальні поняття. Слід пам'ятати, що ці знання неповинні бути поверховими. Їх необхідно наповнити змістом і «працюючими» в дитячій уяві. Потім усвідомлені дітьми поняття, зробити наочними, доступними. Для забезпечення сприйняття дитиною поняття мені допомагають вірші, розповіді, казки. Таким чином, одночасно зі знанням поняття формується його розуміння.
2 крок: завдання дає вчитель, але варіанти рішень пропонується знайти самостійно.
3 крок:учні отримують творчі завдання і самі, формулюють проблему, знаходять шляхи її вирішення, проходять всі пошукові етапи, які наштовхують їх на висновки.
Однією з найважливіших умов успішного виконання творчих вправ є особливий тип спілкування вчителя та учня, за якого зберігається взаємна рівноправність і зацікавленість співрозмовників у поглядах, думках один одного.
Додаток
Прийоми формування мотивації до навчання
|
Етап уроку |
Прийом |
||
|
Актуалізація опорних знань |
«Інтелектуальна розминка» Інтелектуальна розминка — це два-три не дуже складні-питання для розмірковування; основна мета такої розминки — налаштування дитини на роботу. |
«Вірю— не вірю» Цей прийом можна використовувати на будь-якому етапі уроку. Кожне питання починається словами; «Чи вірите ви, що...» Учні повинні погодиться з цим твердженням чині. |
«Математичний, мовленнєвий… крос» Учитель зачитує незавершені ви- слови та пропонує учням доповнити їх необхідними відомостями
|
|
|
«Цікава мозаїка» Група учнів отри- мує картки, на яких запропоно- вано набір слів, з яких потрібно скласти задані по- няття
«Сніжна грудка» Як росте сніжна грудка, так і цей методичний прийом залучає до активної роботи все більшу кількість учнів. Алгоритм цього прийому стисло можна описати так: Слово — речення — питання — відповідь.
|
«Так — ні» Учитель (учень) загадує поняття, пов'язане з те- мою, що вивча- ється, а учні на- магаються знайти відповідь, став- лячи навідні питання, відповідати на які слід лише «так» або «ні» |
Диктант для «шпигуна». Клас об'єднаний у 5-6 команд. Текст диктанту теж ділять на стільки ж частин. Аркуші з текстом прикріпляються до стін якнайдалі від команди, для якої вони призначені. Кожний з членів команди стає «шпигуном». Він підходить до тексту (стільки разів, скільки потрібно), читає його, запам'ятовує, повертається докоманди і диктує ' їм свою частину. Команди змагаються, перемагає та група, яка закінчить роботу раніше і не зробить помилок, зробить менше за інших) |
|
|
«Знайди помилку» Учитель у своєму повідомленні припускається помилок, які слід знайти, або лунають тексти, в яких явно спотворена інформація або заплутані визначення, маршрути, послідовність викладу, героям приписують чужі думки і вчинки, даються невірні тлумачення подій і процесів. Учитель просить знайти у висловленому тексті |
«Чомучка» Групи учнів об- Мінюються підго- товленими вдома запитаннями, які починаються зі слова «чому»
Сніжна грудка Як росте сніжна грудка, так і цей методичний прийом залучає до активної роботи все більшу кількість учнів. Алгоритм цього прийому стисло можна описати так: Слово — речення — питання — відповідь. |
«Опитування- естафета» Проводиться між рядами. Учитель роздає учням перших парт ди- дактичні картки із запитаннями, вони відповідають і передають далі |
|
|
«Корова» Представник від групи учнів показує без слів задумане поняття |
«Шпаргалка» Якщо домашнє завдання складне, учням пропонується зробити вдома шпаргалку та користуватися нею під час опитування |
«Мандрівка» Групи складають стислу оповідь про певний об'єкт |
|
|
«Мікрофон» Учитель пропонує учням висловити думку щодо поставленого запитання, використовуючи уявний мікрофон. Учень, що висловився, передає «мікрофон» далі |
«Взаємо-опитування» Працюючи в парах, учні ставлять одне одному запитання за домашнім завданням |
«Бліц-опитування» Опитування, необхідне для швидкої активізації базових понять або навичок |
|
Мотивація навчальної діяльності |
«Дивуй!» Найбуденніші й повсюдні явища, події, предмети можуть стати дивними, якщо на них подивитися з іншої точки зору. Здивування — початкова фаза розвитку пізнавального інтересу.
|
«Приваблива мета» Учитель формує цікаву для учнів мету, виконуючи тим самим навчальні завдання |
«Фантастична добавка» Учитель моделює фантастичну ситуацію, яка допоможе виконати реальні навчальні завдання |
|
|
«Практичність теорії» Учитель доводить корисність навчальної теми шляхом розв'язання конкретної практичної ситуації
|
«Відстрочена відгадка» Формулює загадку, відповідь на яку можна дізнатися, лише працюючи над новим матеріалом |
«Мікрофон» Учні за допомогою «мікрофона» самостійно формують позитивну мотивацію для вивчення певної теми |
|
|
«Проблемне питання» Постанова запитання проблемного характеру Гра «Станція «Для Чого Це Мені Знадобиться?» Ця гра дає можливість учасникам навчального процесу розказати вчителеві, що вони сподіваються одержати від нього заняття (теми), нинішнього дня чи навчального року |
||
|
Вивчення нового матеріалу |
«Навчальний мозковий штурм» (фронтально або в групах) Напрацювання будь-яких ідей для розв'язання проблеми, відбір та аналіз резуль- татів
|
«Учитель — учень» Працюючи в па- рах, учні вивчають різний навчальний матеріал, потім один стає «вчите- лем» та пояснює іншому прочитане, після чого вони міняються ролями
|
«Творча лабораторія» Кожна група шу- кає відповідь на проблемне питан- ня або розробляє розв'язання пев- ної ситуації
|
|
|
«Театралізація» Учитель пропонує розіграти кон- кретну ситуацію в ролях.. Для цьо- го учням потрібно підготуватися, тобто вивчити від- повідний матеріал |
«Шпаргалка» На цьому етапі групи учнів, вико- нуючи навчальне завдання, створю- ють власну шпар- галку, фактично опорну схему, за якою будують свою відповідь |
«Кути» За кількістю кутів у класній кімнаті вчитель пропонує варіанти навчаль- ного завдання: теоретичного, практичного, образотворчого тощо. Учні вільні вибирати «кут», тобто групи та способи роботи |
|
|
Складання віршів у стилі «синквей» на запропоновану тему |
||
|
|
«Мандрівка» На цьому етапі групи «мандру- ють» уже знайо- мим маршрутом,. використовуючи матеріал різних джерел
|
«Дерево рішень» На базі вивче- ного матеріалу колективно або в групах учні про- понують варіанти розв'язання проб- леми та заповню- ють «дерево»
|
«Конкурс запитань» Вивчаючи мате- ріал самостійно, учні готують по кілька запитань творчого проблем- ного характеру. Обмін запитаннями відбувається у формі конкурсу
|
|
Закріплення, повторення, контроль отриманих знань |
«Бдіц-опитування» по ланцюжку. Перший учень ставить коротке питання другому. Другий — третьому, і так до останнього учня. Час на відповідь — кілька секунд |
«Кросворди» 1. Розгадати 2. Сформулювати 3. Заповнюючи 4.Створити |
«Експрес-тест» Учні вибирають один варіант від- повіді з кількох запропонованих |
|
|
«Чомучка» На цьому етапі запитання «Чому?» може запропонувати вчитель або вони складаються під час попереднього етапу роботи |
«Диктант» Проводиться за базовими поняттями; темп роботи — високий |
«Світлофор» Учитель ставить запитання з вивченого матеріалу. Учні піднімають для відповіді замість руки картку: зелену, якщо знають відповідь, та червону, якщо " утруднюються з відповіддю |
|
|
|
«Власні приклади» Учні наводять власні приклади до вивченої теми |
|
|
Домашнє завдання |
Диференційоване домашнє завдання Певний обсяг роботи пропонується виконати всім, а більш складні, творчі завдання — бажаючим |
Дуже корисне домашнє завдання Скласти до вивченої теми певну кількість репродуктивних запитань і творчих завдань; підготуватися до конкурсу шпаргалок з вивченої теми |
Випереджальне домашнє завдання Найбільш сильним учням пропонується підготуватися за темами, які будуть вивчатися. На уроках такі учні можуть виступати в ролі консультантів |
Раціональне застосування методів навчання, спрямованих на формування мотивації до навчання молодших школярів
|
Методи навчання |
При якому змісті матеріалу раціонально застосувати метод?
|
При розв’язуванні яких задач цей метод застосовується найбільш успішно? |
При яких особливостях учнів раціонально застосовувати метод?
|
Які можливості повинен мати вчитель, для використання цього методу? |
|
Словесні |
Коли матеріал маєтеоретико- інформаційний характер |
При формуванні теоретичних і практичних знань та вирішенні всіх іншихзавдань навчання |
Коли учні готові дозасвоєння інформації даним видом словесних методів |
Коли учитель володіє відповідними словесними методами краще, ніж іншими методами |
|
Наочні |
Коли зміст навчального матеріалу може бути представлений в наочному вигляді |
Для розвитку спостережливості. Підвищення уваги додосліджуваних питань |
Коли наявні наочніприлади, доступні учням |
Коли вчитель маєнеобхідні прилади чипосібники або можевиготовити їх сам |
|
Репродуктивні |
Коли зміст занадто складний чи простий |
Для формування базових знань, умінь і навичок |
Коли учні не готові до проблемного вивчення теми |
Коли у вчителя немає часу для пошукового вивчення цього матеріалу |
|
Проблемно — пошукові |
Коли зміст матеріалу- має середній рівень складності |
Для розвитку самостійності мислення, дослідницьких вмінь,творчого підходу до справи |
Коли учні підготовлені до проблемного вивчення матеріалу |
Коли вчитель має час для проблемного вивчення теми і добре володіє методами |
|
Індуктивні |
Коли зміст теми у підручнику викладений індуктивно |
Для розвитку вмінь узагальнювати, здійснювати індуктивні умозаключення |
Коли учні підготовлені до індуктивних міркувань і утрудняються в дедуктивних міркуваннях |
Коли вчитель краще володіє індуктивними методами |
|
Самостійна робота |
Коли матеріал доступний для учнів і може бути вивчений самостійно |
Для розвитку самостійності в навчальній діяльності, формування навичок навчальної праці |
Коли учні готові до самостійного вивчення даної теми, мають у розпорядженні необхідні знання і вміння |
Коли є дидактичні матеріали для самостійної роботи учнів, час, і вчительуміє правильно організувати її |
Список використаної літератури
1.Крутецкий В.А. Психологія навчання і виховання школярів - М.: Просвіта, 1976, - 304 с.
2.Подмазін С. Психологія особистісно-орієнтованого навчання // Сучасні шкільні технології Ч 1 / Упоряд. І. Рожнятовська, В. Зоц - К.: Ред. загальнопед. газ., 2004 - С.50-63.
3.Ситуація успеху // Відкритий урок - 2002 - № 19-20 - С.48.
4.Мухіна В.С. Шестирічна дитина в школі . Кн. для учителя - М.: Просвіта, 1990 - 175 с.
5.Гін А. Конструктор уроку // Відкритий урок - 2002 - № 5-6 - С.11-19.
«Формування позитивної мотивації учіння учнів початкових класів»
Підготувала:
Вчителька початкових класів
Новосілківської філії
Уїздецького ліцею
Савич О.Г
Роль мотивації учнів у початковому навчанні
Мотив є формою прояву потреби людини (мотив фр. - спонукальна причина, привід до дії). Це - спонукання до діяльності, відповідь на те, заради чого вона відбувається .
Мотиви спрямовують, організовують пізнання, надають йому особистісного значення. Мотиви, які безпосередньо не пов’язані з діяльністю, але впливають на її успішність, є зовнішніми. До них, наприклад, можна віднести:
-позитивне ставлення дитини до школи;
-допитливість;
-довіру до вчителя;
-прагнення бути дорослим;
-прагнення мати шкільні речі тощо.
Внутрішні мотиви пов’язані безпосередньо із самим процесом учіння, його результатами.Внутрішня мотивація учіння в молодших школярів нестійка, інтерес виявляється переважно до результату. Вольові зусилля до подолання інтелектуальних труднощів, наполегливість у досягненні навчальної мети молодші учні виявляють залежно від ситуації: цікаве завдання, змагальність, підтримка дорослих, товариша тощо.
«Навчання по-різному впливає на розумовий розвиток залежно від того, наскільки успішно воно виховує в учнів повноцінні мотиви учіння. Дослідні дані свідчать, що структура навчальної діяльності, адекватна цілям навчання, є фактором формування в учнів не лише систем операцій і знань, а й навчальних, пізнавальних інтересів, бажання вчитися, допитливості, любові до книги, прагнення до самоосвіти».
Мотиви учіння в кожної дитини - глибоко особистісні, індивідуальні. Зовнішня поведінка учня, його ставлення до школи, товаришів, оцінювання багатьох подій - це все „вершки" від багатьох корінців, що живлять бажання дитини вчитися, долати труднощі.
Живильні сили для всього дерева учіння йдуть насамперед від почуттів маленького школяра, від того, як його зустрічає школа і перший учитель .Якщо надії малюка на радість шкільного життя справджуються, зміцнюється допитливість, виникає інтерес, який і є сильним мотивом учіння. Коли ж мотив, заради якого учень вчиться, змінюється, це принципово позначається і на усій його навчальній діяльності.
У малюків, які вступають до школи, відмінності в підготовці разючі: один почав читати ще в 5 років, для іншого - книжка лише іграшка; один нетерпляче чекає першого вересня, а другий - як злякане пташеня, що потрапило в клітку. Як же орієнтуватися у цій різноманітності? Вдумливий учитель користується своїми безвідмовними інструментами - умінням спостерігати, створювати ситуації, що потребують саморегуляції поведінки дитини, спонукають до висловлювань, виявлення своїх почуттів .
Досвід, помножений на чуйне ставлення до дитини, робить багатьох учителів гарними діагностами, допомагає розібратися в мотивах, які характеризують дії тих чи інших дітей, бачити „зону найближчого розвитку", тобто „проектувати” особистість.
Психологічні дослідження Мухіної В.С., Проскури О.В. та ін. дають змогу виявити як сприятливі, так і несприятливі передумови формування в молодших школярів позитивних мотивів учіння. Серед сприятливих назвемо те, що в більшості дітей 6-9 років переважають:
-позитивне ставлення до школи;
-повна довіра до вчителя, навіть абсолютизація його як людини, що все знає і -має велику владу;
-готовність сприймати й наслідувати;
-гостра потреба у нових враженнях;
-природна допитливість.
Водночас відомо, що інтерес до навчання в дітей цього віку вкрай нестійкий, більшість із них не виявляє вольових зусиль до подолання навчальних труднощів. Чимало першокласників тривалий час цікавляться зовнішнім боком шкільного життя, їх хвилює лише новизна статусу школяра; багато дітей з готовністю беруть участь у наслідувальних діях, проте, коли треба щось робити самостійно, чекають підказки вчителя, нервують, тобто вони охоче працюють на уроці лише тоді, коли впевнені в успіху.
Отже, мотиваційна сфера глибоко індивідуальна. Тому в її формуванні треба орієнтуватися не на молодшого школяра взагалі, а на конкретні типи ставлення дітей до навчання, які визначилися саме в цьому класі. Звідси висновок: у навчальному процесі слід використовувати широкий діапазон стимулів, щоб впливати на мотивацію кожного учня .
Механізми формування інтересу до навчання
Прийом “Знизу вверх”
Стихійно сформовані чи спеціально організовані мною умови навчальної діяльності і взаємовідносин вибірково актуалізують окремі ситуативні спонукання, які при систематичній актуалізації поступово переходять у стійкі мотиваційні утворення.
Другий варіант застосування цього прийому полягає в тому, що учні засвоюють готові, надані йому вчителем, спонукання, цілі, ідеали, зміст направленості особистості, які, з часом поступово перетворюються із зовні зрозумілих у внутрішньо прийняті і реально діючі.
«Спонукання». Велику увагу необхідно приділяти спонуканню,яке фіксує бажаний стан дійсності, якого у наявності ще немає. Воно містить у собі протиріччя між небажаною дійсністю і бажаним майбутнім.
Всі спонукання до діяльності можна звести до чотирьох мотиваційних факторів:
- прямий кінцевий результат;
- мотивація винагороди;
- підневільна поведінка: уникнення репресій шляхом підкорення силі;
- привабливість самого процесу діяльності.
«Мої педагогічні правила»:
1. Спостерігаючи хоча б мінімальний успіх учня, високо оцінюю його досягнення. Я розумію, що не відчувши, що таке "відмінно", учень не буде до нього прагнути.
2. На уроках надаю дитині можливість почувати себе особистістю, піднімаю самооцінку, самовпевненість. Називаю дитину на ім'я, створюю ситуації успіху і довіри.
3. Створюю якомога більше епізодів, випадків, ситуацій, в яких учень може взяти участь – завдяки цьому у нього з'являються можливості знайти себе.
З практики формування мотивації молодших школярів
до навчання
Учень, упевнений у своїх знаннях - результат продуманої роботи вчителя. Досягнення ситуації успіху на уроці вбачаю у використанні всіх джерел знань, в умінні запалити учнів ініціативою, бажанням працювати, читати, дізнаватись нове.
Підібраними прийомами прагну, щоб кожен урок проходив у казковому пошуку, діалозі і співробітництві. Особливо близькими для мене є технології формування мотивації та творчої особистості, можливості яких дозволяють учням глибше осмислити нові знання, сприяють розвитку критичного мислення, творчих нахилів; розвивають такі здібності як уміння аналізувати, інтегрувати та синтезувати інформацію, здатність до висування гіпотез, оригінальних ідей, виявлення протиріч, міжособистісного спілкування та самостійної пошукової діяльності.
Творчі вправи є чинником формування високого рівня мотивації навчання учнів початкових класів. Завдання, що впливають на мотиваційну сферу учнів можуть бути різними залежно від віку учнів, виду навчального завдання, типу уроку тощо. В цілому, послідовність їх розвитку можна представити так:
1 крок:розв’язуючи творче завдання, пропоную дітям тільки роль виконавців вказівок учителя. Діти глибоко засвоюють загальні поняття. Слід пам'ятати, що ці знання неповинні бути поверховими. Їх необхідно наповнити змістом і «працюючими» в дитячій уяві. Потім усвідомлені дітьми поняття, зробити наочними, доступними. Для забезпечення сприйняття дитиною поняття мені допомагають вірші, розповіді, казки. Таким чином, одночасно зі знанням поняття формується його розуміння.
2 крок: завдання дає вчитель, але варіанти рішень пропонується знайти самостійно.
3 крок:учні отримують творчі завдання і самі, формулюють проблему, знаходять шляхи її вирішення, проходять всі пошукові етапи, які наштовхують їх на висновки.
Однією з найважливіших умов успішного виконання творчих вправ є особливий тип спілкування вчителя та учня, за якого зберігається взаємна рівноправність і зацікавленість співрозмовників у поглядах, думках один одного.
Додаток
Прийоми формування мотивації до навчання
|
Етап уроку |
Прийом |
||
|
Актуалізація опорних знань |
«Інтелектуальна розминка» Інтелектуальна розминка — це два-три не дуже складні-питання для розмірковування; основна мета такої розминки — налаштування дитини на роботу. |
«Вірю— не вірю» Цей прийом можна використовувати на будь-якому етапі уроку. Кожне питання починається словами; «Чи вірите ви, що...» Учні повинні погодиться з цим твердженням чині. |
«Математичний, мовленнєвий… крос» Учитель зачитує незавершені ви- слови та пропонує учням доповнити їх необхідними відомостями
|
|
|
«Цікава мозаїка» Група учнів отри- мує картки, на яких запропоно- вано набір слів, з яких потрібно скласти задані по- няття
«Сніжна грудка» Як росте сніжна грудка, так і цей методичний прийом залучає до активної роботи все більшу кількість учнів. Алгоритм цього прийому стисло можна описати так: Слово — речення — питання — відповідь.
|
«Так — ні» Учитель (учень) загадує поняття, пов'язане з те- мою, що вивча- ється, а учні на- магаються знайти відповідь, став- лячи навідні питання, відповідати на які слід лише «так» або «ні» |
Диктант для «шпигуна». Клас об'єднаний у 5-6 команд. Текст диктанту теж ділять на стільки ж частин. Аркуші з текстом прикріпляються до стін якнайдалі від команди, для якої вони призначені. Кожний з членів команди стає «шпигуном». Він підходить до тексту (стільки разів, скільки потрібно), читає його, запам'ятовує, повертається докоманди і диктує ' їм свою частину. Команди змагаються, перемагає та група, яка закінчить роботу раніше і не зробить помилок, зробить менше за інших) |
|
|
«Знайди помилку» Учитель у своєму повідомленні припускається помилок, які слід знайти, або лунають тексти, в яких явно спотворена інформація або заплутані визначення, маршрути, послідовність викладу, героям приписують чужі думки і вчинки, даються невірні тлумачення подій і процесів. Учитель просить знайти у висловленому тексті |
«Чомучка» Групи учнів об- Мінюються підго- товленими вдома запитаннями, які починаються зі слова «чому»
Сніжна грудка Як росте сніжна грудка, так і цей методичний прийом залучає до активної роботи все більшу кількість учнів. Алгоритм цього прийому стисло можна описати так: Слово — речення — питання — відповідь. |
«Опитування- естафета» Проводиться між рядами. Учитель роздає учням перших парт ди- дактичні картки із запитаннями, вони відповідають і передають далі |
|
|
«Корова» Представник від групи учнів показує без слів задумане поняття |
«Шпаргалка» Якщо домашнє завдання складне, учням пропонується зробити вдома шпаргалку та користуватися нею під час опитування |
«Мандрівка» Групи складають стислу оповідь про певний об'єкт |
|
|
«Мікрофон» Учитель пропонує учням висловити думку щодо поставленого запитання, використовуючи уявний мікрофон. Учень, що висловився, передає «мікрофон» далі |
«Взаємо-опитування» Працюючи в парах, учні ставлять одне одному запитання за домашнім завданням |
«Бліц-опитування» Опитування, необхідне для швидкої активізації базових понять або навичок |
|
Мотивація навчальної діяльності |
«Дивуй!» Найбуденніші й повсюдні явища, події, предмети можуть стати дивними, якщо на них подивитися з іншої точки зору. Здивування — початкова фаза розвитку пізнавального інтересу.
|
«Приваблива мета» Учитель формує цікаву для учнів мету, виконуючи тим самим навчальні завдання |
«Фантастична добавка» Учитель моделює фантастичну ситуацію, яка допоможе виконати реальні навчальні завдання |
|
|
«Практичність теорії» Учитель доводить корисність навчальної теми шляхом розв'язання конкретної практичної ситуації
|
«Відстрочена відгадка» Формулює загадку, відповідь на яку можна дізнатися, лише працюючи над новим матеріалом |
«Мікрофон» Учні за допомогою «мікрофона» самостійно формують позитивну мотивацію для вивчення певної теми |
|
|
«Проблемне питання» Постанова запитання проблемного характеру Гра «Станція «Для Чого Це Мені Знадобиться?» Ця гра дає можливість учасникам навчального процесу розказати вчителеві, що вони сподіваються одержати від нього заняття (теми), нинішнього дня чи навчального року |
||
|
Вивчення нового матеріалу |
«Навчальний мозковий штурм» (фронтально або в групах) Напрацювання будь-яких ідей для розв'язання проблеми, відбір та аналіз резуль- татів
|
«Учитель — учень» Працюючи в па- рах, учні вивчають різний навчальний матеріал, потім один стає «вчите- лем» та пояснює іншому прочитане, після чого вони міняються ролями
|
«Творча лабораторія» Кожна група шу- кає відповідь на проблемне питан- ня або розробляє розв'язання пев- ної ситуації
|
|
|
«Театралізація» Учитель пропонує розіграти кон- кретну ситуацію в ролях.. Для цьо- го учням потрібно підготуватися, тобто вивчити від- повідний матеріал |
«Шпаргалка» На цьому етапі групи учнів, вико- нуючи навчальне завдання, створю- ють власну шпар- галку, фактично опорну схему, за якою будують свою відповідь |
«Кути» За кількістю кутів у класній кімнаті вчитель пропонує варіанти навчаль- ного завдання: теоретичного, практичного, образотворчого тощо. Учні вільні вибирати «кут», тобто групи та способи роботи |
|
|
Складання віршів у стилі «синквей» на запропоновану тему |
||
|
|
«Мандрівка» На цьому етапі групи «мандру- ють» уже знайо- мим маршрутом,. використовуючи матеріал різних джерел
|
«Дерево рішень» На базі вивче- ного матеріалу колективно або в групах учні про- понують варіанти розв'язання проб- леми та заповню- ють «дерево»
|
«Конкурс запитань» Вивчаючи мате- ріал самостійно, учні готують по кілька запитань творчого проблем- ного характеру. Обмін запитаннями відбувається у формі конкурсу
|
|
Закріплення, повторення, контроль отриманих знань |
«Бдіц-опитування» по ланцюжку. Перший учень ставить коротке питання другому. Другий — третьому, і так до останнього учня. Час на відповідь — кілька секунд |
«Кросворди» 1. Розгадати 2. Сформулювати 3. Заповнюючи 4.Створити |
«Експрес-тест» Учні вибирають один варіант від- повіді з кількох запропонованих |
|
|
«Чомучка» На цьому етапі запитання «Чому?» може запропонувати вчитель або вони складаються під час попереднього етапу роботи |
«Диктант» Проводиться за базовими поняттями; темп роботи — високий |
«Світлофор» Учитель ставить запитання з вивченого матеріалу. Учні піднімають для відповіді замість руки картку: зелену, якщо знають відповідь, та червону, якщо " утруднюються з відповіддю |
|
|
|
«Власні приклади» Учні наводять власні приклади до вивченої теми |
|
|
Домашнє завдання |
Диференційоване домашнє завдання Певний обсяг роботи пропонується виконати всім, а більш складні, творчі завдання — бажаючим |
Дуже корисне домашнє завдання Скласти до вивченої теми певну кількість репродуктивних запитань і творчих завдань; підготуватися до конкурсу шпаргалок з вивченої теми |
Випереджальне домашнє завдання Найбільш сильним учням пропонується підготуватися за темами, які будуть вивчатися. На уроках такі учні можуть виступати в ролі консультантів |
Раціональне застосування методів навчання, спрямованих на формування мотивації до навчання молодших школярів
|
Методи навчання |
При якому змісті матеріалу раціонально застосувати метод?
|
При розв’язуванні яких задач цей метод застосовується найбільш успішно? |
При яких особливостях учнів раціонально застосовувати метод?
|
Які можливості повинен мати вчитель, для використання цього методу? |
|
Словесні |
Коли матеріал маєтеоретико- інформаційний характер |
При формуванні теоретичних і практичних знань та вирішенні всіх іншихзавдань навчання |
Коли учні готові дозасвоєння інформації даним видом словесних методів |
Коли учитель володіє відповідними словесними методами краще, ніж іншими методами |
|
Наочні |
Коли зміст навчального матеріалу може бути представлений в наочному вигляді |
Для розвитку спостережливості. Підвищення уваги додосліджуваних питань |
Коли наявні наочніприлади, доступні учням |
Коли вчитель маєнеобхідні прилади чипосібники або можевиготовити їх сам |
|
Репродуктивні |
Коли зміст занадто складний чи простий |
Для формування базових знань, умінь і навичок |
Коли учні не готові до проблемного вивчення теми |
Коли у вчителя немає часу для пошукового вивчення цього матеріалу |
|
Проблемно — пошукові |
Коли зміст матеріалу- має середній рівень складності |
Для розвитку самостійності мислення, дослідницьких вмінь,творчого підходу до справи |
Коли учні підготовлені до проблемного вивчення матеріалу |
Коли вчитель має час для проблемного вивчення теми і добре володіє методами |
|
Індуктивні |
Коли зміст теми у підручнику викладений індуктивно |
Для розвитку вмінь узагальнювати, здійснювати індуктивні умозаключення |
Коли учні підготовлені до індуктивних міркувань і утрудняються в дедуктивних міркуваннях |
Коли вчитель краще володіє індуктивними методами |
|
Самостійна робота |
Коли матеріал доступний для учнів і може бути вивчений самостійно |
Для розвитку самостійності в навчальній діяльності, формування навичок навчальної праці |
Коли учні готові до самостійного вивчення даної теми, мають у розпорядженні необхідні знання і вміння |
Коли є дидактичні матеріали для самостійної роботи учнів, час, і вчительуміє правильно організувати її |
Список використаної літератури
1.Крутецкий В.А. Психологія навчання і виховання школярів - М.: Просвіта, 1976, - 304 с.
2.Подмазін С. Психологія особистісно-орієнтованого навчання // Сучасні шкільні технології Ч 1 / Упоряд. І. Рожнятовська, В. Зоц - К.: Ред. загальнопед. газ., 2004 - С.50-63.
3.Ситуація успеху // Відкритий урок - 2002 - № 19-20 - С.48.
4.Мухіна В.С. Шестирічна дитина в школі . Кн. для учителя - М.: Просвіта, 1990 - 175 с.
5.Гін А. Конструктор уроку // Відкритий урок - 2002 - № 5-6 - С.11-19.
