Матеріали засідання №4 методичного об’єднання вихователів ЗДО
Виступ «Актуальність проблеми використання інноваційних технологій у роботі з дітьми старшого дошкільного віку та їх роль у якісній підготовці до школи»
Підготувала
Діконтус О.І.,
вихователь Острожецького
ясла-садка «Сонечко»
У побудові дидактичної моделі педагогічної роботи важливо опиратися на наявні у дітей знання, а не нав'язувані їм готової інформації згідно наших програм та планів. Поняття «розум» та «інформованість» не є тотожними.
Великий обсяг інформації отримуваної в готовому вигляді дитиною не обробляється, а лише підштовхує її до «інтелектуального споживацтва». Дитина при репродуктивному способі навчання отримує досвід набуття знань без зусиль, в готовому вигдяді. І не отрмимує досвіду здобуття знань самостійно в ході використання вже набутих нею знань. Завдяки розмірковуванню, порівнянню та аналізуванню.
Крім того, науковці стверджують, що якщо ми чуємо - засвоюємо лише 15 % знань, якщо бачимо - 35%, а якщо пробуємо - до 90% інформації. При репродуктивному способі навчання у дитини розвивається лише пам'ять - і то зазвичай лише короткочасна. А при проблемному способі навчання - весь арсенал мислительних операцій.
Беручи до уваги вищевикладене, перехід до новітніх технологій навчання дітей є неминуючим. Тому що потік інформації з кожним роком збільшується у геометричній прогресії. І ми не можемо вже дати усю інформацію дітям. А значить, маємо лише навчити дитину здобувати нові знання за допомогою мислення та сучасних методів навчання - комп'ютера, телевізора, книг тощо.
Принцип спільних проектів - допомогти дітям відчути життєву потребу в знаннях, як умову їхньої життєдіяльності. Мотивація дитячої діяльності має бути для них зрозумілою.
Принцип партнерства - не «над», а «разом» Головне завдання вихователя не «вкладати в голови» а навчити. Якщо вихователь - лектор, віщун - це монологічний тип навчальної комунікації. А вона має бути на сучасному етапі діалогічною. Вихователь і діти - партнери. Вихователь допомагає дітям опанувати спосіб інтелектуальних та інших дій.
Принцип активної участі кожного у спільній справі. Задовольняючись загальним позитивним результатом, педагоги подекуди ігнорують той факт, що досягається цей результат завдяки активності малої частки групи дітей. Інші - пасивно спостерігають. Потрібно так організувати навчальний процес, щоб кожній дитині знайшлося посильне завдання і щоб успіх залежав від усіх.
Принцип активного залучення сім'ї до освітнього процессу в дошкільному закладі. Педагогічна культура великої кількості батьків залишається на дуже невисокому рівні. Активно залучаючи батьків до участі в навчальному процесі, вихователі мають змогу в толерантній формі надати рекомендації яким чином треба вчити малят. Це можна зробити у вигляді проведення «днів відкритих дверей». Проведення родинних свят, вікторин, конкурсів, виставок та розваг. А також підготовки дітей вдома до заняття в дошкільному закладі, коли вихователь в садку ставить завдання і діти з батьками ввечорі мають «здобути знання» про життя тварин на Півночі, наприклад. Кожна дитина про якусь одну тварину. А назавтра - діти приходять до дитячого садка і розповідають один одному про те, що дізналися. А вихователь, тільки доповнює їх відомості та систематизує їх. Допомагає складно розповісти про те, що діти дізналися.
Використання знайомих нам інноваційних технологій не є протиставленням тому, що ми робили раніше. Елементи цих досвідів мають доповнити та удосконалити процес навчання дітей і сприяти підвищенню ефективності навчання дошкільнят. Ми повинні пам'ятати, що передовий досвід - це не є догма, а лише підказка в якому напрямку ми можемо рухатися у справі удосконалення навчального процесу.
І нормально, коли у одного вихователя краще виходить використання одного досвіду, а у іншого - іншого досвіду. А третій вихователь - досвідчений та творчий - лише отримує поштовх до власної творчості та створення власного досвіду чи технології.
Навчальний процес, як і вся діяльність педагога - це щоденна творчість та знаходження нових методів впливу на дитину. Грамотний та творчо налаштований педагог завжди знайде можливість на базі традиційних методів навчання, які роками давали йому високі показники знань дітей, знайти шляхи підвищення ефективності своєї роботи завдяки використанню новітніх технологій, досвідів та методів в роботі.
Демократизація, гуманізація як домінантна характеристика розвитку
постіндустріального суспільства спрямовує національну систему освіти на
формування креативної, всебічно розвиненої, компетентної особистості. Це
вимагає зміни світоглядних позицій, творчого переосмислення цілей,структури, змісту та процесуальності дошкільної освіти, зміщення акцентів на створення умов для поступального, повноцінного, всебічного, цілісного розвитку дошкільника.
У психолого-педагогічній літературі ґрунтовно визначено особливості
розвитку дитини старшого дошкільного віку. Зокрема наголошено на
сенситивному періоді розвитку всіх пізнавальних процесів: сприйманні,
пам’яті, мисленні, мовлення, уяві, увазі. Визначено, що сприймання старших
дошкільників набуває глобального характеру, адже діти уміють виділяти
властивості предметів.
Досвід роботи ЗДО показує, що ефективними технологіями навчання
виступають інтерактивні, спрямовані на креативний розвиток дітей.
Використання інноваційних технологій дозволяє проводити освітній процес у
різних формах.
Так, індивідуальна форма передбачає самостійне вирішення поставленого завдання перед кожною дитиною.
Парна форма використовується для вирішення завдань у парі. Під час групової форми роботи діти діляться на підгрупи та вирішують поставленні перед ними завдання. Якщо завдання дошкільники виконують одночасно, то це колективна або фронтальна форма роботи.
Цілеспрямована інноваційна взаємодія дорослого з дітьми забезпечує
оптимальні умови розвитку дошкільників, а саме:
? правильне та ретельне визначення теми, мети та завдань заняття;
? включення попереднього досвіду дітей у навчально-виховний процес;
? продумане поєднання індивідуальних і групових форм навчання, що
дозволяє змінювати види діяльності дошкільників;
? активізація пізнавальної, розумової діяльності дітей на всіх етапах
заняття;
? забезпечення творчої співпраці та взаємодії на заняттях;
? обов’язкове врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей,
їх творчих здібностей.
Однією з активних технологій, яку використовують ЗДО, є теорія розв'язання винахідницьких завдань (ТРВЗ). Це технології розвитку творчого мислення, технології формування системного та діалектичного мислення,
спосіб подолання навчальних проблем і навчання дитини самовираженню,
шлях до самовдосконалення вихователя.
У освітній діяльності з старшими дошкільниками використовують
адаптовані ігри, які спрямовані на розвиток пізнавальної сфери. Наприклад, для навчання дітей формувати та розв’язувати суперечності використовують ігри «Добре – погано», «Користь – шкода», «Навпаки», метод суперечностей тощо.
Метод суперечностей – це один із елементів діалектики, який зустрічається в побутовій діяльності дитини на кожному кроці: треба поїсти–будеш ситим, здоровим; битися не можна – зробиш боляче тощо.
Працюючи за даним методом, вихователь відкриває дітям «світ протилежностей». Також доцільно використовувати такі технології ТРВЗ, як
Метод фокальних об’єктів, емпатія, моделювання тощо. Метод фокальних об’єктів – метод надання ознак одного предмета іншому. Фокальними (лат. focus – осередок) називають об’єкти, що перебувають у фокусі, в центрі уваги. Моделювання – це форма узагальнення, метод розвиваючого навчання. Наприклад, можна запропонувати дітям змоделювати казковий сюжет. Моделювання казок здійснюється в три етапи. На першому етапі діти ознайомлюються з предметно-схематичною моделлю. Це може бути предмет або малюнок, які допоможуть у складанні казки. Другий етап – комунікативно-діяльнісний – складніший за попередній, адже дітям пропонують схеми, які не мають жодного відношення до знайомих казок. Наприклад, три однакових кольори, три однакових геометричних фігури, які можуть нагадувати трьох поросят або трьох ведмедів. На третьому етапі підводимо дитину до того, що головних персонажів казок ми можемо зображати у вигляді геометричних фігур, схем та моделей. Також ми можемо запропонувати дітям поміняти сюжет знайомої казки й скласти її з новим сюжетом або персонажами .
Також у ЗДО використовують технологію розвитку творчої уяви (розробник А. Страунінг), метою якої виступає розвиток творчої уяви; оптимізація розвитку сприйняття, уваги, пам’яті, мислення; активізація старших дошкільників до різноманітних проявів творчості; розширення діапазону мовленнєвої та пантомімічної виразності дітей; забезпечення психологічного комфорту дітей старшого дошкільного віку.
Проаналізувавши досвід сучасних ЗДО, ми дійшли висновку, що в сучасних ЗДО вихователі використовують елементи інноваційних технологій, що дозволяє формувати в старших дошкільників відповідальність, самостійність, розвивати креативність, пізнавальні процеси (сприймання, пам’ять, мислення, мовлення, уяву, увагу). Використання в навчально-виховному процесі ТРВЗ стимулюють потребу дітей у спілкуванні. Окрім того, інноваційні технології розвивають здатність дитини до самоорганізації, планування ігрових дій.
Список літератури
1. Альтшуллер Г. С. Як стати генієм: Життєва стратегія творчої особистості. Київ: Вища школа, 1994. 386 c.
2. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: навчальний посібник. Київ: Академвидав, 2014. 414 с.
3. Яценко А. Граємо, виховуємо й розвиваємо за системою ТРВЗ. Дошкільне виховання, 2003. № 2. С. 18-19.
