Матеріали засідання №3 методичного об’єднання вчителів 2,3 класів

Дата: 18.01.2021 14:30

Кількість переглядів: 596

Методи і прийоми проведення занять з позакласного читання в початковій школі

Гульт Л.В.,

вчитель початкових класів

Борбинської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Ефективність освіти в сучасній школі залежить від вміння педагога правильно вибрати методи і прийоми навчання для кожного уроку до кожної конкретної теми.

Метод навчання – це взаємопов’язана діяльність педагога й учнів, яка спрямована на засвоєння учнями системи знань, набуття вмінь і навичок,їх виховання та загальний розвиток. Дослідники науковці виокремлюють близько п’яти десятків різноманітних методів. Кожен метод у конкретних обставинах реалізується за допомогою поєднання кількох прийомів – структурно-функціональних складових методів.

Прийом навчання – складова частина методу. Вона поєднує в собі конкретні навчальні ситуації, що сприяють досягненню проміжної мети конкретного методу. Наприклад, метод розповіді можна втілити в описі, міркуванні, поясненні, доведенні. А бесіда може мати характер відтворення або евристичної пошуку.

Які ж методи і прийоми можна використати на укоках позакласного читання у початковій школі.

Асоціативний кущ (логічне дерево, гірлянда асоціацій)
Серед інтерактивних методів навчання вчителі віддають перевагу методу побудови асоціативного куща. Зупинимося детальніше на його побудові. На початку роботи вчитель визначає одним словом тему, над якою буде вестися робота, а учні згадують все, що виникає в пам'яті стосовно цього слова. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, а потім - другорядні. Вчитель фіксує відповіді у вигляді своєрідного "куща", який поступово "розростається". Даний метод універсальний, бо може використовуватися під час вивчення будь-якої навчальної дисципліни і на всіх етапах уроку.
Інформаційний пропуск (пилка)
В даному випадку створюється ситуація спілкування, коли учасники володіють різною інформацією. При використані цього методу текст поділяється на декілька частин (за кількістю учнів у групі) або використовується декілька текстів з однієї теми. Ці частини даються кожному учню в групі для читання. Потім вони спілкуються між собою, щоб дізнатися про зміст кожної частини, або про різні точки зору на одну тему.
Бесіда
Словесний питально-відповідний метод навчання, завдання якого - спонукати учнів до актуалізації відомих і засвоєння нових знань шляхом самостійних роздумів, висновків і узагальнень. Бесіда активізує мислення учнів, є важливим засобом діагностики засвоєних знань, умінь, сприяє розвитку пізнавальних здібностей учнів, створює умови для оперативного управління процесом навчання. Водночас цей метод доцільно використовувати в поєднанні з розповіддю, лекцією, наочними методами, які забезпечують формування цілісної системи знань. Слід пам'ятати, що бесіда "не зможе" сформувати практичні уміння і навички.
Використовуються такі прийоми проведення бесіди: постановка запитань (основних, додаткових), обговорення відповідей учнів, їх коригування, формулювання висновків.
За дидактичними цілями бесіди є: вступні або організаційні; повідомлення нових знань; повторювально-узагальнюючі; контрольно-корекційні.
За характером пізнавальної діяльності учнів виділяють такі види бесід: репродуктивні, катехізичні, евристичні.
- Репродуктивна бесіда спрямована на відтворення раніше засвоєного матеріалу.
- Катехізична бесіда передбачає точне відтворення формулювань закону чи правила, запам'ятовування відповідей.
- Евристична бесіда підводить учнів до самостійних висновків.
Відстрочена відгадка (проблемне питання)
Учитель формулює загадку, відгадку якої можна дізнатися, лише працюючи над новим матеріалом.
Вірю -не вірю
Учням пропонується відповісти на запитання, що починається словами "Чи вірите ви в те, що …"
Відеометод
У зв'язку з інтенсивним використанням у навчальному процесі сучасних джерел інформації (телебачення, відеомагнітофони, комп'ютери та ін.) виділяють окремий метод навчання - відеометод. Його застосовують для формування нових знань, їх контролю, закріплення, узагальнення, систематизації. Водночас кіноекран та телевізор слабко стимулюють розвиток абстрактного мисленя, творчості і самостійності. Тому, щоб ефективно використовувати цей метод необхідна спеціальна організація навчання. Відеометод за умов його доцільного використання в навчальному процесі може ефективно вирішувати основні завдання освіти, виховання і розвитку учнів:
- забезпечити учнів новою і достовірною інформацією про явища і процеси, які вивчаються;
- пояснити в динаміці принципи дії складних механізмів чи машин;
- навчити алгоритму виконання різних видів діяльності;
- задовольнити бажання та інтереси учнів;
- забезпечити контроль і корекцію знань, умінь і навичок, ефективний зворотній зв'язок;
- організувати тестові випробування;
- створити банк даних для проведення навчально-тренувальних і дослідницьких робіт;
- раціоналізувати навчальний процес, підвищити його результативність тощо.
Ефективність відеометоду залежить не тільки від майстерності вчителя, але й від якості всіх технічних засобів, які використовуються; організації навчального процесу, його цілеспрямованості, чіткості; урахування індивідуальних особливостей учнів.
експертів).
Виділення головного
Виділення головного як метод навчання передбачає такі дії: конкретизація предмета пізнання; розподіл інформації на логічні частини та їх порівняння; відокремлення головного від другорядного; знаходження ключових слів, понять, смислових опорних пунктів; групування матеріалу; висновок про предмет пізнання, знакове оформлення (план, схема, опорний конспект, алгоритм, заголовок).
Дискусія
Одна з найважливіших форм комунікації, метод вирішення спірних проблем і своєрідних способів пізнання. Вона дає змогу краще розуміти те, що є повною мірою ясно і не знайшло ще переконливого обґрунтування. І якщо навіть учасники дискусії не приходять в підсумку до згоди, вони звичайно досягають у ході дискусії кращого взаєморозуміння.
Дискусія являє собою серії тверджень, що по черзі висловлюють кілька осіб, які спілкуються між собою. Заяви учасників дискусії повинні стосуватися одного предмета чи теми. Це надає спілкуванню необхідну зв'язність. Тему дискусії формулюють деяким твердженням. Воно - початок дискусії, її вихідний пункт.
Мета дискусії - досягнення певного ступеня згоди їх учасників стосовно обраного предмета або теми обговорення. Засоби, що використовуються в дискусії, повинні визначити всі, хто бере в ній участь. Застосування засобів іншого роду неприпустиме і веде до зриву дискусії.
Навчальна дискусія
Навчальна дискусія - метод навчання, суть якого полягає в обміні поглядами з конкретної проблеми з метою набуття нових знань, зміцнення власної думки, формування вміння її відстоювати. Під час навчальної дискусії можливе створення ситуації пізнавального спору. Відомо, що в спорі народжується істина. Деякі викладачі уміло використовують цей метод. Найбільших результатів в цій області домагаються за допомогою дискусій, в тому числі й електронних.
Дерево рішень
На базі вивченого матеріалу колективно або в групах учні пропонують варіанти розв`язання проблеми та заповнюють "дерево".
Експрес-тести
Учні вибирають один варіант відповіді з кількох запропонованих.
Знайди пару
Клас поділено на дві групи. Перша група отримує картки із запитаннями, друга - картки з відповідями. Кожен має знайти свою половину. Відповіддю може бути практичне завдання, тоді парам його необхідно виконати.
Ілюстрування
Ілюстрування - наочний метод навчання, який передбачає показ і сприйняття предметів, процесів і явищ в їх символьному зображенні за допомогою плакатів, карт, портретів, фотографій, схем, репродукцій, звукозаписів тощо.
об'єкта або процесу іншим інерційності та вироблення адекватних способів поведінки у стресових ситуаціях: у момент дефіциту інформації, часу, в аварійних обставинах.
Метод конкретної ситуації
Метод конкретної ситуації - розвиває в учнів здібності до аналізу нетрадиційних задач та вміння формулювати задачу самостійно, стимулює звернення до літературних джерел, консультацій, підсилює потяг до набуття додаткових теоретичних знань.
Лови помилку
Група учнів отримує картки, де припущено помилки в назвах, ознаках, властивостях тощо.
Мікрофон
Цей прийом може використовуватись як у груповій, так і у фронтальній роботі з учнями, може стати частиною інших інтерактивних прийомів ("Мозкова атака", "Акваріум" тощо). Полягає у вільному висловлюванні ідей, думок або відповідей на запитання. Діти повинні дотримуватись певних правил: висловлюватись по черзі й тільки в символічний (іграшковий) мікрофон, не перебивати та не критикувати інших. Даний вид роботи дозволяє виховувати в учнів уміння вислуховувати інших, бажання ділитися своїми думками.
Учні за допомогою "мікрофона" самостійно формують позитивну мотивацію для вивчення певної теми, вона сприяє розвиткові мови. Бажано поповнювати знання не лише програмовим, а й додатковим матеріалом.
Незакінчені речення
Під час використання прийому "Незакінчені речення", формулюється незакінчене речення із правила та пропозицією для учнів висловлюючись, закінчити його.
Цей прийом часто можна поєднувати з " Мікрофоном". Він сприяє розвиткові вміння учнів говорити коротко, переконливо й по суті.
Навчаючи - учусь
Суть прийому полягає в тому, що кожен учень може передати свої знання іншим дітям та отримати від однокласників нову для себе інформацію у процесі спілкування.
Кожна група має певний обсяг інформації, розділеної на частини та записаної на окремих індивідуальних аркушах. За певний час діти повинні засвоїти свою частину інформації та поділитися з іншим учасником групи. Спілкуватись потрібно тільки з одним учасником. Таким чином, усі діти у групі засвоюють певну суму знань. Потім групи обмінюються делегатами, які навчають дітей іншої групи того, що вивчили самі.
Прийом виявився дуже ефективним при узагальненні матеріалу з обраної теми, закріпленні та повторенні вивченого. Стимулює в учнів бажання до навчальної діяльності, створює ситуацію успіху.
Наочні методи навчання
Наочні методи передбачають використання ілюстрацій і демонстрацій з метою доказовості словесних тлумачень. Наочний метод - це спосіб наочно-почуттєвого ознайомлення учнів з різними предметами, явищами, процесами, що є об'єктами навчання. Наочні методи використовуються у тісному взаємозв'язку із словесними. Їх специфічною особливістю є розвиток спостережливості учнів.
Послухай мене
Спочатку один учень із пари говорить, а інший пасивно слухає, після цього другий учень розповідає історію всім присутнім так, як він її зрозумів. Історії для обговорення беруть із попереднього домашнього завдання. Потім учні міняються позиціями і говорить той, хто мовчав, він розповідає свою історію, а його партнер активно слухає.
Прес
Учитель пропонує підбити підсумки уроку методом "прес". Тобто діти один за одним будують і проголошують заключне положення до заняття за схемою (яку краще видати учням):
1.Я вважаю, що…(висловіть свою думку)
Помилка в поясненні
Поясняючи матеріал, учитель навмисне припускається помилок. Він пояснює свій намір: учні мають знайти помилку вчителя під час розв'язання завдання..
Робота з книгою
Робота з книгою як метод навчання забезпечує можливість багаторазово опрацьовувати навчальну інформацію в доступному для учня темпі і в зручний час. Сучасні програмовані навчальні книги ефективно розв'язують проблеми інформаційного забезпечення, контролю, корекції, діагностики знань та вмінь. Робота з книгою передбачає декілька цілей: ознайомлення зі структурою, читання окремих розділів, розв'язування прикладів чи задач, пошук відповідей на запитання, виконання контрольних тестів, запам'ятовування матеріалу.
Важливими умовами, що забезпечують ефективність використання цього методу є: уміння швидко, раціонально читати і розуміти прочитане; уміння виділяти головне у матеріалі, що вивчається; уміння створювати опорні конспекти; уміння знаходити літературу з питання, що вивчається.
Розрізняють два види роботи з книгою: під керівництвом учителя (на уроці) і самостійно (в домашніх умовах). Пізнавальна робота на уроці передбачає поділ навчального матеріалу на частини, виконання необхідних дій із запам'ятовування, розуміння, порівняння, класифікації. Робота з підручником в домашніх умовах розпочинається з відтворення знань, одержаних під час уроку. Тому, основним напрямком цієї діяльності є синтезування навчального матеріалу, засвоєного на уроці, з текстом підручника. Самостійна робота з підручниками підвищує пізнавальну самостійність учнів, якість засвоєння знань, формує уміння вчитися, навички самоконтролю. Важливими прийомами раціональної роботи з книгою є: установка на запам'ятовування основних положень, теорій, правил тощо; мисленеве створення плану прочитаного, його фіксація; створення опорного конспекту.
Основними вадами у використанні цього методу є значні витрати часу та пізнавальних зусиль, ігнорування індивідуальних особливостей учнів. Тому вчителеві доцільно поєднувати роботу з книгою з іншими методами навчання.
Особливою популярністю в сучасних умовах користуються програмовані підручники, в яких крім навчальної міститься й управлінська інформація (учні отримують вказівки щодо виконання роботи, підтвердження правильності виконуваних дій).
Рольові ігри
"Рольові ігри" сприяють не лише розвитку вміння викладати свої думки, а й з повагою ставитися до думок і пропозицій інших. Атмосфера доброзичливості, заохочення під час обговорень, підтримка сором'язливих дітей під час інтерактивних вправ зумовлює розумову й емоційну розкомплектованість учнів, знижує страх перед можливими помилками, сприяє розвитку вміння аргументувати.
Реклама
Метод реклами зацікавлює учнів своєю новизною, сучасністю. Адже вони бачать, яке велике значення в житті має реклама. Користуючись цим прийомом, часто даємо учням завдання підготувати рекламу про якесь поняття, застосування якоїсь теми та ін. "Реклама" допомагає учням в цікавій і захоплюючій формі показати предметне застосування у різних галузях знань.
Розповідь
Розповідь - це монологічний виклад навчального матеріалу, який використовується для послідовного та емоційного повідомлення знань. Здебільшого розповідь використовується для викладу описового навчального матеріалу (про природні умови, факти, явища тощо).
Розповідь як метод має свої прийоми: міркування вчителя, акцентування уваги, аналіз фактів, прикладів, пояснення окремих зв'язків об'єктів, що вивчаються. Але, якщо аналіз фактів, зв'язків і прикладів під час розповіді забезпечує усвідомлення учнями основного змісту навчального матеріалу, то можна стверджувати про перехід цього прийому у метод пояснення.