Матеріали засідання №3 методичного об`єднання вчителів суспільних дисциплін
Виступ. Інструментарій формувального оцінювання на уроках
суспільних предметів.
Котяй В.В.
Вчитель історії та правознавства
Малинської філії І-ІІ ст.
Острожецького ліцею імені Ігоря Єремеєва
Формувальне оцінювання стало вже звичним для здобувачів освіти та педагогів Нової української школи (НУШ). Утім, ще досить рідко зустрічається у старшій школі (5-9 класи). Частково тому, що підзаконні документи розроблені поки лише для Нової української школи, хоча використовувати таке оцінювання закон передбачає у на всіх рівнях освіти. Під час інституційного аудиту – нової процедури зовнішнього оцінювання роботи школи, яку проводить Державна служба якості освіти, експерти звертають увагу на те, як саме педагоги оцінюють успіхи здобувачів та чи застосовують формувальне оцінювання. Його в очікуванні аудиту починають практикувати і для старших класів. Це оцінювання, яке допомагає здобувачу освіти "навчитися вчитися". Це коли дитина має навчитися ставити конкретні цілі свого навчання, планувати, як їх досягти, вчитися самостійно знаходити та виправляти свої помилки, оцінювати свої успіхи та невдачі, планувати шлях від неуспіху до успіху. Вчителя при такому підході можна порівняти з тренером у спорті. Він тренує спортсмена, а той відточує свою майстерність. Тренер підказує, як і над чим слід працювати більше. Те ж саме у формувальному оцінюванні. А на змаганнях спортсмен продемонструє результат і отримає підсумкове оцінювання. Різниця лише у тому, що формувальне оцінювання в школі навчає змагатися здобувачам із самим собою, намагаючись стати сьогодні краще, ніж учора. Щоб навчити цього, вчитель має ставити чіткі цілі, яких треба досягти у вивченні кожної теми та постійно оцінювати, чи вдалось заплановане. У чому цінність такого оцінювання?
Найбільша цінність формувального оцінювання – можливість здобувачам освіти відчути власну відповідальність за своє навчання, що безпосередньо впливатиме на якість їхніх результатів. У формувальному оцінюванні уздобувачі освіти постійно вчаться оцінювати себе самостійно. Відбувається це майже на кожному уроці. Діти виконують тестове завдання, перевіряють його за наданим вчителем еталоном, а потім ставлять собі оцінку за тією шкалою, яка застосовується у класі (це можуть бути і звичайні оцінки, і описові характеристики, і певні позначки). Щоб навчати здобувача освіти оцінювати себе правильно, вчитель надає власну оцінку. Якщо вони не співпадають, педагог пояснює, що вплинуло на таку оцінку. Окрім цього, діти в парах оцінюють один одного, це ж можна практикувати в роботі в групі. Щоб це дійсно навчало порібно оцінювати, а не вішати "ярлики", – педагог дає критерії. Наприклад, для оцінювання виступів інших груп можуть бути такі: "Чи відповідав виступ темі?", "Чи була у виступі нова інформація, яку група знайшла самостійно?", "Чи вдалося групі зацікавити матеріалом інших?". Оцінювання за таким форматом може бути за шкалою "так/ні", або "цілком/не повністю/ні", або іншою шкалою, про яку домовляться учитель та здобувачі освіти. Ще однією цінністю такого оцінювання є те, що усі мають перестати боятись помилятись. Вчитель не карає негативною оцінкою за неправильні відповіді чи невірно виконані завдання. Суть формувального оцінювання – дати здобувачеві освіти зворотний зв’язок та можливість відрефлексувати, чому не вдалось виконати завдання, що потрібно надолужити. При такому оцінюванні вчителеві рекомендують залишати коментарі, перевіряючи виконане завдання, так даючи зворотній зв’язок – над чим попрацювати, чому здобувач освіти припускається помилки, де хиба у логіці розв’язання задачі. Наприклад, слід уникати слів "ідеально", "блискуче", "вражає". Ці слова не допоможуть зрозуміти, як виконати інше завдання так само добре.
Чим формувальне оцінювання відрізняється від поточного? Не варто їх розділяти. Формувальне оцінювання і є поточною щоденною роботою. Різниця полягає лише у підході. У традиційному оцінюванні оцінку ставлять не за те, як здобувач освіти навчився, а за те, скільки виконав завдань без помилок. У формувальному ставлення до помилок особливе. Дітей навчають, що бачити власні помилки – це прекрасно. Тому що це перший крок до їхнього подолання. Окремо вчать стратегіям пошуку та виправлення власних помилок. Таке оцінювання – не про контроль, а про частину навчання. А як же контроль? Він також є – під час підсумкового оцінювання. Здобувачі мають усвідомлювати, що коли вони вчаться, можуть пробувати різні шляхи, експериментувати, помилятися. Але все це для того, щоб якнайкраще опанувати знання та уміння. І під час підсумкового оцінювання (спочатку тематичного, потім семестрового та річного) вони мають продемонструвати результат навчання.
Як формувальне оцінювання працює на практиці? Вчитель на початку навчального року розробляє та озвучує здобувачам освіти і батькам чіткі очікувані результати опанування предмету. Так усі розуміють, для чого вчать те чи інше, та яких умінь мають вони досягти, що буде в першому семестрі, що в другому, завдяки чому учні будуть досягати очікуваних результатів. При формувальному оцінюванні вчитель постійно ставить запитання, щоб зрозуміти, наскільки правильно та повно вони розуміють матеріал. За необхідності зупиняється, пояснюючи ще раз. Надаючи постійну підтримку, педагог формує упевненість, що вони обов'язково впораються з новим матеріалом. Але це не просто підбадьорювання – це підказки, що зробити, щоб наступного разу вдалося краще.
Пропоную Вам інструментарій (15 способів), які дозволяють здійснити формувальне оцінювання, і які однаково добре спрацюють з учнями різної вікової категорії на уроках суспільних предметів в середній та старшій школі.
- Шкала. Напишіть 3-5 тверджень, які не є ні правильними, ні помилковими, і попросіть оцінити їх за шкалою від 1 до 5, де 1 – не згоден, 5 – повністю згоден. Якщо здобувачі освіти працюють в парах, попросіть їх порівняти і обговорити результати.
- Картки. Після вивчення нової теми роздайте здобувачам освіти невеликі щільні картки. Попросіть їх з одного боку написати, що вони зрозуміли (основну думку, 2-3 пропозиції), з іншого – що залишилося незрозумілим. Зберіть картки і проаналізуйте відповіді. За певних умов картки можна не підписувати.
- Спостереження за роботою в групах і парах. Спостерігайте за роботою в групах і парах, складіть список найпопулярніших помилок і труднощів, обговоріть їх в кінці заняття з усім класом.
- Самооцінювання. Попросіть самим оцінити себе, наскільки добре вони засвоїли матеріал. Ви можете провести усне опитування, попросити написати відповідь на спеціальних картках, або запропонувати оцінити свої успіхи за шкалою від 1 до 5. Здобувачам освіти 5-6 класів можуть намалювати на великому аркуші веселий чи сумний смайлик, і підняти над головою лист з малюнком.
- Вихідний квиток. Після вивчення нового матеріалу ви задаєте кілька питань по темі, пропонуючи на вибір кілька правильних відповідей. Здобувачі освіти можуть відповідати за допомогою карток з номерами (піднімають картку з номером 1, якщо правильний перший варіант, картку з номером 2, якщо правильний другий варіант, і так далі). Ті, хто відповість правильно на питання, пересідають в кінець класу, і виконують наступне завдання. Ті, хто відповів неправильно, сідають ближче до вас. Після чого ви пояснюєте їм складні моменти, і знову задаєте питання. Ті, хто відповів правильно – пересідають в кінець класу. Решта пересуваються ближче до вас, і так далі, поки всі не засвоять тему.
- Тест.Тест можна провести як «паперовий», так і онлайн, комбінуючи питання різних типів.
- Сигнали руками. Домовтеся про умовні сигнали. Наприклад, піднімають великі пальці вгору, якщо добре зрозуміли тему, опускають великі пальці вниз, якщо не зрозуміли, махають руками, якщо, в принципі, все зрозуміло, але залишилися невеликі питання.
- Різнокольорові картки. В якості альтернативи сигналів руками можна використовувати різнокольорові картки. Наприклад, червона картка може означати, що здобувачі освіти не зрозуміли матеріал, зелена – що добре зрозуміли, жовта – що хотів би задати уточнюючі питання.
- Пишемо 2 хвилини. Роздайте картки, задайте питання по вивченій темі, і попросіть їх протягом 2-х хвилин написати відповідь.
- Інтелект-карта. Напишіть основні терміни, що відносяться до теми, що вивчається, і попросіть здобувачів освіти скласти інтелект-карту, яка показує їх взаємозв’язок один з одним. Карту можна скласти як на аркуші паперу, так і в електронному вигляді, використовуючи один з численних безкоштовних онлайн-інструментів.
- Часті помилки. Напишіть список частих помилок, що стосуються тієї чи іншої теми, і обговоріть їх з учнями.
- Блог. Здобувачі освіти ведуть індивідуальні або групові блоги, в яких роблять невеликі записи, що стосуються того, що вони дізналися на занятті, що їх зацікавило, що залишилося незрозумілим, що вони хотіли б повторити або уточнити.
- Картки з відповідями. Кожному здобувачу освіти необхідно мати набір карток з номерами, зазвичай 1,2,3,4. Ви зачитуєте питання і варіанти відповіді з номерами, всі піднімають картку з номером відповіді, яку вони вважають правильною.
- Перевірити один одного. Здобувачі освіти працюють в парах або групах, по черзі відповідаючи на складені вчителем питання. Вчитель спостерігає за їх роботою, при необхідності виправляє і допомагає. Питання, що викликали найбільші труднощі, можна в кінці заняття ще раз обговорити з усім класом.
- Онлайнові вікторини, тести та анкети. Одним із найцікавіших та найсучасніших варіантів здійснення формувального оцінювання є використання численних сервісів для проведення опитувння,тестування та ігор. Серед них Triventy, Kahoot, OnlineTestPad, Plickers та багато інших.
Використані джерела
1. Політична пропозиція до проекту Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року [Електронний ресурс] / Сайт МОН України. – Режим доступу : old.mon.gov.ua/img/zstored/files/1-2-08-і.pdf.
2.Дементієвська Н. Формуюче оцінювання в курсі допрофільної підготовки за програмою Intel "Шлях до успіху" / Н. Дементієвська // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2012. – № 2. – С. 60–69.
3. Щербак О. І. Теорія і практика оцінювання навчальних досягнень : навчально-методичний посібник / Щербак О. І., Софій Н. З., Бович Б. Ю. ; за наук. ред. О. І. Щербак. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2014. – 136 с.
