Матеріали засідання №3 методичного об'єднання вчителів фізичної культури, основ здоров’я, ЗУ
Виступ на тему « Освітнє середовище, як чинник розвитку особистості учня».
Підготував Саліюк Я. М.
вчитель фізичної культури
Малинської філії
Острожецького ліцею
імені І. Єремеєва
Освітній простір школи є важливим чинником розвитку особистості учня та професіоналізму вчителів, який прискорює або стримує процес розвитку освіти в умовах інноваційних змін. Адже відповідно до Концепції «Нова українська школа» дизайн навчального середовища повинен враховувати характер діяльності та вікові особливості учнів
Українське суспільство бажає бачити школу місцем розвитку та співпраці. Школа – це будинок, в якому живуть дві групи людей зі своєю системою взаємин: діти-учні і дорослі-учителі. Шкільне приміщення потребує особливих підходів до планування та об’ємно-просторової композиції, що створює умови для ефективної організації освітнього процесу, естетичного та фізичного розвитку учнів. Школа третього тисячоліття повинна стати тим архітектурним середовищем, де формується гармонійна особистість дитини з високим рівнем освіти на основі сучасних технологій та новітньої матеріально-технічної бази.
Освітній сенс у житті дитини мають не тільки підручники та уроки, а й спілкування з однолітками, позашкільні враження, і, звичайно ж, простір, який дитина освоює. Сучасні дослідження шкільної архітектури і простору фокусуються на експлуатаційних якостях приміщень, на їх оформленні та дизайні. Доведено, що природне денне світло, чистота повітря, температура, рівень шуму, кольори у приміщенні можуть впливати як негативно, так і позитивно на здоров’я та навчання учнів. Простір будівлі в архітектурному розумінні здатний викликати низку позитивних емоцій.
Коли оформляється інтер’єр приміщення, то визначається його колірне рішення, а це колірне рішення так само впливає на людей. Людські очі здатні розрізняти і вловлювати більше мільйона кольорів, що, активно впливають на наше самопочуття, настрій, емоції. Деякі кольори можуть підвищувати працездатність, інші можуть викликати почуття щастя, радості, спокою, створювати атмосферу захищеності. Колір в інтер’єрі має не лише психологічний вплив на людину, він змінює візуальне сприйняття простору. Світлі відтінки деяких кольорів збільшують та розширюють простір. Інші здатні підкреслити замкнутість і невеликі розміри приміщення.
Білий – досить нейтральний колір, він викликає позитивні емоції.
Зелений колір дуже позитивно впливає на нервову систему людини, заспокоює, дарує відчуття комфорту й умиротворення, зменшує апетит.
Синій – холодний колір, допомагає створити ділову робочу атмосферу в приміщенні, налаштовує на спокій та розважливість, допомагає сконцентруватися.
Сірий – лаконічний, елегантний та стриманий. У приміщенні цей колір створює враження спокою.
Бежевий колір не може викликати негативних емоцій у людини, він створює почуття спокою та стабільності.
Помаранчевий колір – яскравий і теплий, він здатний викликати в людини відчуття тепла, підняти настрій, викликати збудження, створити урочисту атмосферу свята.
Жовтий колір – збуджувальний, невагомий, веселий, стимулюючий, яскравий і світлий відтінок, це колір, що спонукає до спілкування та розширює простір. Тому жовтий особливо добре підходить для приміщень із незначним природним освітленням.
На комфорт учня також впливає розташування та якість шкільних меблів у класі. Правильно підібрані кольори дозволять підвищити рівень успішності й мотивувати учнів до творчості.
Зонування – один із найважливіших етапів створення зручного простору.
Головне завдання зонування – розділити приміщення, будівлю на окремі зони (осередки). Розділяючи приміщення (будівлю), можна створити максимально зручний та функціональний простір, комфортний для кожного учасника освітнього процесу.
У сучасній школі має застосовуватися дворівневе зонування шкільного простору:
перший рівень – зонування типів приміщень за їх призначення ( спортивний зал, їдальня, актовий зал, учительська та ін.);
другий рівень – зонування приміщення на функціональні зони (осередки).
Перша умова – це зони. Загальні рекомендації щодо зонування такі:
у маленьких приміщеннях, плануючи зонування, використовують:
дзеркала, вони надають простору відчуття легкості;
меблі у приміщеннях із маленькою площею мають виконувати
декоративну функцію; шафи – бути відкритими або частково закритими, глибина шафи – 40 см; за такого розміру вона буде достатньо місткою і не занадто масивною.
Вузький коридор виглядає набагато краще, якщо частково знизити стелю. Це дозволить уникнути ефекту колодязя та комбінування на стінах різних текстур та кольорів – один із найбільш доступних та ефективних прийомів. Також можна виділити в приміщенні необхідну зону з додаванням рельєфної та контрастної ділянки на загальному нейтральному фоні стіни.
Приділяти увагу розвиткові мислення, пізнання, розширення світогляду ваших учнів. Неможливо розвинути в учнів наполегливість та готовність до життя без мотивуваючих фраз.
Друга умова – доступність навчальних матеріалів. Навчальні матеріали повинні бути розміщені зручно для тих, хто навчається. Для того, щоб викликати інтерес та ентузіазм щодо навчання і створити атмосферу креативу для учнів, треба подумати про те, щоб не проводити цілий навчальний день на одному місці.
Третя умова – свобода руху.
У 21 столітті, маючи велику базу знань про особливості різних психологічних типів людей, вихователь має враховувати різні потреби учнів. Серед них є екстраверти, інтроверти, ті, хто любить колективну роботу, вільнодумці, письменники, мрійники, непосидьки. Важливо створити гнучке середовище, де було б зручно та приємно перебувати кожному.
Четверта умова – натхнення.
Ми часто впевнені в тому, що учні чекають на можливість творити, а коли така з’являється, то вони одразу фонтанують ідеями. Але це не так. Ми повинні підтримувати натхнення в учнів і заохочувати креативність повсякчасно.
Створити у класі «творчу зону», відкриту для учнів.
Приділяйти увагу розвиткові мислення, пізнання, розширення світогляду ваших учнів. Неможливо розвинути в учнів наполегливість та готовність до невдачі (основні характеристики творчості), якщо ми постійно їм показуємо, що охайно заповнювати зошити – найважливіше.
П’ята умова – повага.
Переглянути «систему винагород», щоб навчання не було для учнів «боротьбою за цукерочку», краще нехай вони керуються внутрішнім прагненням до знань.
Знаходьте можливість індивідуального спілкування із кожним учнем: дізнайтеся про їхні інтереси, здібності.
Прислухатися під час занять час на висловлення власних роздумів учнів, висловлення ними особистої думки .
Простір має бути: відкритим і психологічно захищеним; публічним та з можливістю усамітнення; приватним; із свободою руху; функціональним та відкритим у його використанні.
Пам’ятайте найголовніше – у креативності мусить бути межа розумності.
Сьогодні освіта – це сфера послуг, що покликана задовольнити основні потреби громадян країни. Тому мережа закладів освіти повинна мати високий технологічний рівень, новітнє навчально-інформаційне забезпечення. А для того, щоб вийти за межі звичних стереотипів, потрібне креативне мислення. Учителі, учні та батьки мають вибудувати
спільну стратегію. Можливо, саме від цього залежить майбутнє не лише руху Нової української школи, молодого і зеленого креативного класу України, але й цілої країни.
І тільки, завдяки спільним зусиллям, школа має стати, як казав видатний педагог В. О. Сухомлинський, «Школою спокою для батьків, школою творчості для вчителів та школою радості для дітей»
