Матеріали засідання №3 методичного об’єднання вчителів художньо-естетичного та технологічного циклів
меседж на тему «Я роблю це так»
Підготував
Гусар М. В.
вчитель образотворчого
мистецтва
Борбинської ЗОШ І-ІІІ ст..
- ДОСВІДУ РОБОТИ.
- ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
Мета сучасної школи – розвивати кожну дитину як унікальну особистість. Ось чому формування в учнів творчого потенціалу, прагнення до самоосвітньої пізнавальної діяльності, вміння ставити і вирішувати нові проблеми має велике значення.
Творчість – діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей. Ключовими компонентами творчості є фантазія , уява, психічний зміст якої міститься у створенні образу кінцевого продукту (результату творчості).
Уроки образотворчого мистецтва відіграють особливу роль у процесі творчого розвитку особистості . Вони здатні ввести учня у світ творчості, дати доступ до скарбів художньої культури, відчути радість від власної творчості.
В. О. Сухомлинський писав, що образотворче мистецтво не тільки предмет, але і могутній засіб виховання, яке повинно емоційно та естетично прикрасити все духовне життя людини.
У своїй педагогічній діяльності я взяв за мету емоційно-естетичний розвиток особистості учня, його фантазії, художнього смаку і творчих здібностей, набуття вмінь і навичок в образотворчій діяльності та готовність використовувати отриманий досвіт у самостійній творчій роботі.
На своїх уроках я намагаюся створити емоційну атмосферу захопленості, тобто такої обстановки в класі, яка позитивно впливає на появу цікавих, оригінальних ідей. Для цього я застосовую метод комплексного використання таких видів мистецтва, як музики, художньої літератури, театрального мистецтва та інших. Наприклад, на уроці «Декоративно-ужиткове мистецтво» в 6 класі я використовую красу літературної української мови (вірші, приказки, прислів’я, загадки, порівняння), інсценізацію сторінок біографії К. Білокур, музичні заставки.
У своїй роботі я притримуюсь переконання, що творча атмосфера в класі це особистий приклад вчителя. Тому намагаюся надихнути своїм захватом, милуванням тією чи іншою художньою діяльністю. І саме з цією метою для мотивації навчальної діяльності учнів використовую різні методичні прийоми під загальною назвою «Здивувати, зацікавити, надихнути»! Дітям подобається працювати разом із вчителем. Така співпраця «вчитель- учень» допомагає розвивати їх вміння і навички.
На уроці «Ляльковий театр» в 5 класі діти мали змогу спостерігати захоплюючий процес створення казкової іграшки. І тому їх вже не було необхідності мотивувати до роботи. Заохоченням до творчого підходу у створенні художньої роботи може бути виготовлення подарунку, сувеніра для батьків або друзів, для конкурсу, для шкільної виставки.
Також для сприяння гармонійному творчому розвитку дитини у своїй роботі використовую інтерактивні методи та нестандартні форми організації уроку на різних його етапах.
Так для актуалізації опорних знань учнів використовую різні методи і прийоми роботи з класом. Наприклад: «Ланцюжок», «Пінг-понг», «Так-ні», побудову асоціативного куща, використання сигнальних карток.
Під час уроку «Рельєфна композиція» в 5 класі можна запропонувати учням гру «Так ні». Зміст гри в тому, що учні задають питання вчителю стосовно малюнка або фото рельєфної композиції, розміщеного на закритій дошці. Учням повинні відгадати, про що йтиме мова на уроці, ставлячи запитання, які вимагають від учителя відповідей у форматі «так» чи «ні». Приклади таких запитань:
- Це твір живопису (графіки, скульптури…)?
- Це об’ємна скульптура?
- Це скульптура на площині?
- Це рельєф?
Коли учні отримали відповіді, показую класу зразок і оголошую тему уроку. Цей прийом навчає повязувати розрізнені факти, систематизувати наявну інформацію, сприяє зміцненню здобутих знань.
Для активізації знань учнів і підготовки їх до сприйняття нового матеріалу застосовую метод «Побудова асоціативного куща». На уроці «Модель і образ у портреті» у 6 класі діти записують короткі тези на дошці навколо поняття «Портрет».
Це допомагає за короткий відрізок часу пригадати та сформувати учнями засвоєні раніше знання.
Для підвищення рівня засвоєння учнями навчальної інформації використовую такі методи: «Подорож», «Мозкова атака», «Наукова конференція», «Обмін інформацією».
Наприклад, навчальний матеріал з теми «Витинанка».
«Дерево життя» (5 клас) учні сприймають цікавіше, якщо його розглянути у формі подорожі по рідному краю. Учні об’єднуються у групи для спільного опрацювання одного з аспектів досліджуваної проблеми, готують виступи.
- «Історики» повідомляють про час та умови виникнення витинанок.
- «Народознавці» готують виступ про символіку, обереговість та багатофункціональність витинанок.
- «Краєзнавці» розповідають про сюжетні особливості витинанок різних регіонів України.
- «Кольорознавці» розповідають про значення кольорів у витинанках.
- «Знавці техніки витинання» інформують про класифікацію витинанок в залежності від особливості сюжету та форми.
- «Мистецтвознавці» ознайомлюють із легендами та піснями про писанки.
На уроках з такими видами діяльності як сприйняття творів образотворчого мистецтва застосовую метод «Мікрофон». Такий шлях вмсловлення своїх думок дає змогу кожному учневі сказати щось швидко, проявити себе, визначити головне, виступити по черзі.
Помітив, що учні усвідомлюють не палітра фарб, а позицію особи щодо об’єкта сприйняття. Тому, розглядаючи картину, ставлю дітям наступні запитання:
1. Що можна сказати про цю картину?
2. Що змушує тебе так думати?
3. Хто може доповнити? Хто вважає інакше?
4. Що ти відчуваєш, дивлячись на цю картину?
5. Як зявилось таке відчуття?
6. Що думаєм про…?
7. Чому ти так думаєш?
Для підсилення розвитку творчих здібностей використовую нетрадиційні художні техніки.
Робота з солоним тістом, паперопластикою, природніми матеріалами, на склі, вносять різноманіття і збагачують уроки образотворчого мистецтва. Різноманітні прийоми роботи допомагають дітям повніше проявити свої здібності, віднайти цікаві та оригінальні рішення виконання роботи.
Розвивати художньо-творчі здібності учнів допомагають медико-педагогічні технології навчання, які дають змогу підвищити ефективність засвоєння знань, викликати живий інтерес до навчання. Тому пропоную учням різні види науково – дослідницької роботи з використанням сучасних медіа – засобів.
Глибоко переконаний, що результат роботи неопосередковано залежить від міри пізнавальної активності школярів та розвитку їхніх творчих здібностей. І тому я намагаюся зробити все можливе, щоб дати простір для самостійної творчої діяльності учнів.
Кожна дитина – це індивідуальність, яка потребує особливого підходу. Тому саме учень має бути головною діючою особою всього навчально-виховного процесу. Вчитель фактично стає лише консультантом і помічником, даючи дитині можливість будувати творчий процес самостійно. Таким чином дитина навчається проявляти себе, що дуже важливо для її розвитку і становлення як особистості.
Формувати творчу особистість не просто. Учитель образотворчого мистецтва має глибоко висвітлювати і органічно вкорінювати в учнівські душі красу навколишнього світу, формувати високі естетичні ідеали.
Література
- для загальноосвітніх навчальних закладів. Художньо – естетичний цикл 5-11 класи. – к . : «Перун», 2013.
- В. О. Вибр. Тв.: У5 т. – к., 1977. – т. з. с. 544.
- В. И. Психология способностей к изобразительной деятельности. – М.: Изд. АПНРСФСР, 1959. - 304с.
- І. Моляко. Концепція виховання творчої особистості. II Рідна школа. – 1991. -№5.
- В. В., Попова Л. М. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва: Навчально – методичний посібник. – Кіровоград: Видавництво обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, 2012. – 32 с.
