Матеріали засідання №2 методичного об`єднання вихователів ЗДО

Дата: 07.12.2021 10:27

Кількість переглядів: 277

Виступ. Сучасні прийоми розвитку зв'язного мовлення дошкільників

Хижук Є.П.

вихователь Залав’єцького ЗДО

Проблема розвитку зв’язного мовлення дітей добре відома педагогічним працівникам. Що таке зв'язне мовлення?

Зв'язне мовлення – це вміння дитини висловлювати свої думки жваво, послідовно, без відволікання на зайві деталі. Основні види зв'язного мовлення – монологічне і діалогічне.

У БКДО визначено, що кожна дитина має засвоїти культуру мовлення і спілкування, елементарні правила користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Але, як свідчить досвід, чимало дошкільників недостатньо володіють діалогічною і монологічною компетентністю. Щоб мовленнєва взаємодія дітей була ефективною, слід створити для цього належні умови, серед яких вагоме місце посідає інноваційний підхід до навчання.А саме:

1.Одним із прийомів розвитку зв'язного мовлення дошкільників є мнемотехніка. «Мнемотехніка» і «Мнемоніка» - техніка запам'ятовування.Це комплекс методик, спрямований на формування здатності запам'ятовувати яскраві образи та з легкістю їх відтворювати. Добре відомо, що мова мозку — це образи. І, перш за все, зорові образи.Застосування прийомів мнемотехніки допоможе збагатити словниковий запас дітей, збільшити обсяг пам'яті через утворення асоціацій і опосередковано сприятиме формуванню зв'язного мовлення.

«Учіть дитину яким-небудь невідомим йому п'яти словами - він буде довго і марно мучитися, але зв'яжіть двадцять таких слів з картинками, і він їх засвоїть на льоту».

К. Д. Ушинський

У ЗДО часто використовують мнемо таблиці:картинки з зображенням якого небудь предмета.Після запам’ятовування назв предметів малюкам пропонують скласти речення з кількох таких картинок.Самі картинки бажано робити кольоровими-дитина запам’ятовує,що яблуко- червоне,лисиця – руда і т.д.Мнемотаблиці діти сприймають як гру.Можна попросити їх намалювати самим картинки для розповіді,це буде цікаво і весело.

Приклад 1Як ви думаєте чому в здо на шафках ,ліжках,поличках для рушничків завжди намальовані картинки..картинка допомагає дитині запам’ятати свою шафку,своє ліжко. Це ще один приклад мнемотехніки.

Вправа 1. «У світі фантазій» (складання казки за допомогою картинок-символів, вигадування назви до казки). Така вправа допоможе розвинути дитячу уяву, спонукає до розповіді за змістом предметних картинок.

Вправа 2. «Змалюй осінь». Завдання - «намалювати» барвисту осінь за допомогою слів. Перший учасник бере в руки пензлика і складає перше речення, а тоді передає пензлик наступному учаснику.

Завжди доречними є мнемо графічні ігри(за допомогою карток із зображеннями)

-Добери картинку;

-Визнач зайву картинку;

-Розплутай дві події;

-Упізнай та знайди за уривком тексту.

Послідовність застосування прийомів мнемотехніки:

1.Щоб увести дітей у світ мнемотехніки, спочатку потрібно ознайомити їх з мнемоквадратами (зображення, що позначають слово, словосполучення, характеризують предмет),

2.Демонстування мнемодоріжки ( це квадрати із чотирьох картинок, з яких можна скласти розповідь),

3.Далі - мнемотаблиці - це комплекс зображень, за якими можна запам'ятати і відтворити повноцінну розповідь або вірш. Цікавий прийом - використання логіко-синтаксичної схеми опису предмета чи явища: - назвати предмет; - дати йому загальну характеристику; - виокремити його основні ознаки, характеристики; - назвати можливі дії його або з ним; - висловити своє ставлення до предмета.

2.Наступний прийом - робота з тактильними картками (дасть змогу розвинути пам'ять, асоціативне мислення, уміння висловлювати свої думки).

Вправа «Тактильні асоціації» На столі тактильні картки з різною фактурою (ґудзики, монети, хутро, фланель, мотузка, дерев'яні палички, фольга, оксамит...). При доторкуванні до карток, гравці озвучують, про що вони подумали в даний момент.

3.Цікавою є й робота з друдлами - це щось на зразок картинок-кривульок, які мають множинне значення. Пропонуємо використовувати друдли для розвитку асоціативного, дивергентного і творчого мислення. Всі ці три види мислення доповнюють одне одне, а різниця полягає лише в постановці запитання, від якої залежить відповідь:

«Про що ви подумали?» - для розвитку асоціативного мислення;
«Що це?» - для розвитку дивергентного;
«На що це схоже?» - для розвитку творчого мислення.

Спробуйте обрати будь-який друдл і відповісти на ці запитання, і ви побачите, що відповіді будуть різними.

Вправа «Складаємо розповідь» Вихователь добирає серію друдлів і викладає в певній послідовності. На основі їх діти складають розповідь.

4.У процесі розвитку мовлення у пригоді стане й наукова технологія творчості – ТРВЗ-теорія розв’язання винахідницьких завдань-це зачіб розвитку нестандартного мислення, що базується на системі логічних операцій. Головні принципи методики ТРВЗ: - розв'язання суперечностей; - системний підхід, тобто вміння бачити навколишній світ у взаємозв'язку всіх елементів; - вміння віднайти необхідний у певній ситуації резерв. Основна ідея ТРВЗ - творчість у всьому.

Вправа «Асоціативний ланцюжок» Вихователь називає першій дитині слово або фразу, наприклад, пожежна безпека, дитина вигадує на неї асоціацію, наприклад, пожежна машина, гасити, відро, вода тощо, переказує другій дитині і так утворюється асоціативний ланцюжок.

Вправа. «Чия це робота»

Мета: вчити виявляти дії об’єкта.

Основна дія: вихователь виставляє малюнки з предметами і називає яку- небудь функцію того чи іншого предмета. Діти визначають предмет, який може виконувати цю функцію і називають його.

З малюками або з початківцями:

- замість картинок використовуються самі предмети, які перед грою діти обстежують, виконують з ними дії (наприклад: олівцем – малюють, гумкою – стирають, лопаткою – копають і т.п.);

З 4-х років:

- використовуються для знайомих предметів – їхнє зображення; нові для малюків предмети діти обстежують, виконують з ними дії ;

З 5-ти років:

- використовуються малюнки з предметами, які роздаються дітям. Та дитина, в котрої є зображення предмета, для якого характерна функція названа вихователем, показує свою картку, називає предмет і дію. Наприклад: м’ячик – стрибає, щітка – чистить;

З 6-ти років:

- дитина не просто називає дію, а й умову, коли вона відбувається. Наприклад: м’ячик – стрибає, коли ним б’ють об підлогу; щітка – чистить одяг, коли той забруднився і т.п.

5.Коригувати мовленнєві вміння й навички дошкільників можна за допомогою коректурних таблиць - інформаційно-ігрових полів з тематично дібраними картинками. Коректурна таблиця може бути готовою, а може мати вигляд дидактичної рамки, тобто розділеного на квадрати ігрового поля, з окремим набором предметних картинок. Завдання дітей під час роботи з коректурними таблицями - виконувати словесні інструкції вихователя й заповнити ігрове поле-рамку. Ігрова діяльність на основі коректурних таблиць стимулює пізнавальний інтерес.

1. Гра математичного змісту «Хто швидше?»

Парі дітей або двом невеликим командам пропонують вибрати з таблиці й полічити: «великих — маленьких», «свійських — диких», «південних — північних» тварин. 2. Гра «Великі — малі»Кружечками різного розміру накрити тварину відповідного розміру. 3. Гра «Порівняй за розміром»Гру можна використовувати на занятті і під час самостійної діяльності.Дітям пропонують картки з цифрами або геометричними фігурами різного розміру. Треба розкласти цифри від найменшої до найбільшої або навпаки. 4. Гра «Тваринний світ»— Яких тварин багато?— Яка тварина одна?— Скільки птахів у верхньому рядку? Щоб урізноманітнити мовленнєву діяльність дітей, можна запропонувати дітям моделювати казки. Для цього доцільно запропонувати схематичні асоціативні зображення назв добре відомих їм казок. Наприклад, три однакові кола нагадують дітям казку «Троє поросят», сім різних за розміром трикутників - «Ріпку», три однакових за кольором, але різних за розміром кола - «Три ведмеді». У такий спосіб за допомогою геометричних фігур, схем і моделей можна скласти нову казку, з новим сюжетом, персонажами, можна створити казку на новий лад тощо. Зв'язне мовлення має надзвичайне значення для розвитку інтелекту та самосвідомості дитини, воно позитивно впливає на формування таких її важливих особистісних якостей як комунікабельність, доброзичливість, ініціативність, креативність, компетентність. За допомогою добре розвиненого зв'язного мовлення дитина навчається чітко та ясно мислити, встановлювати контакт з тими, хто їх оточує, ініціювати власні ідеї.