Матеріали засідання №2 методичного об`єднання вчителів суспільних дисциплін
Виступ. Підготовка та участь у Всеукраїнських конкурсах, олімпіадах, МАНу.
Підготувала:
Кулішова О.А.
керівник м/о.
У першому етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії в 2021-2022 навчальному році брали участь здобувачі освіти 8-11 класів закладів загальної середньої освіти Острожецької ТГ. Час роботи завдань була одна година, найбільша кількість набраних балів могла бути - 57. На жаль ніхто з здобувачів освіти не набрав максимальної суми балів. Перемогу здобули 8 клас – Троцюк Назар Острожецький ліцей імені Ігоря Єремеєва, 9 клас – Божанський Денис Уїздецька ЗОШ, 10 клас – Яковець Христина Острожецький ліцей імені Ігоря Єремеєва, 11 клас - Лущик Валерія Острожецький ліцей імені Ігоря Єремеєва.
Комплект олімпіадних завдань охопив матеріал з різних розділів історії України та Всесвітньої історії відповідно до чинних навчальних програм для закладів загальної середньої освіти. Завдання з олімпіади з історії спрямовані були на розуміння здобувачами освіти визначальних історичних подій, явищ, про-цесів: так і на сформованість в здобувачів хронологічної, просторової, інформаційної, мовленнєвої, логічної та аксеологічної компетентності. Разом із тим, завдання передбачали роботу з візуальними джерелами, порівняння, cпівставлення, складання історичних портретів, обгрунування власного ставлення здобувача освіти, його позиції, оцінки щодо історичної події, явища, діяча ( визначати роль особистостей в історії ), уміння визначати провідні тенденції історичного процесу. Під час виконання завдань здобувачам освіти не дозволялось використовувати словники, карти, підручники.
Оцінювання олімпіадних завдань здійснювалось балами, указаними безпосередньо в завданнях. Під час оцінювання завдань з історії враховувалось:
- уміння порівнювати, пояснювати, узагальнювати та критично оцінювати факти та діяльність осіб, спираючись на набуті знання;
- уміння давати історичну характеристику видатним діячам;
- уміння встановлювати послідовність та синхронність історичних подій вітчизняної а всесвітньої історії;
- розуміння історичних процесів;
- аналіз джерел історичної інформації;
- уміння висловлювати власні судження, робити висновки;
Під час підготовки до олімпіади з історії рекомендую опрацьовувати навчальні програми, тренуватися на олімпіадних завданнях минулих років. Окрім того завдання творчого характеру раджу починати з характеристики відповідної епохи. Якщо питання стосується історичного діяча, при характеристиці, не хай складуть історичний портрет при цьому порібно визначити чи співпадають його погляди історичній епосі. Обов'язково відповіді повині бути аргументовані.
Для обдарованих здобувачів освіти в галузі суспільних предметів є багато творчих конкурсів. Це такі, як Всеукраїнська краєзнавча експедиція учнівської молоді " Моя Батьківщина- Україна ", патріотична гра "Паросток", конкурс "Творцї нації", МАН. Конкурси мають мету: віднайти обдаровану молодь, популяризувати та дослідити історію рідного краю.
Відповідно до Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, затвердженої Наказом МОН № 641 від 16.06.15 року щодо необхідності пошуку нових підходів і нових шляхів до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості, Національний еколого-натуралістичний центр МОН України ініціює проведення Всеукраїнської дитячо-юнацької еколого-патріотичної гри «Паросток». Гра проводиться з метою посилення патріотичного виховання учнівської молоді та активізації засобів системи національно-патріотичного виховання. Основними завданнями гри є: формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей, готовності до активної громадянської позиції та екологічної діяльності; розвиток пізнавального інтересу, логічного мислення; вшанування пам’яті та прославлення Героїв Небесної Сотні та Героїв АТО/ООС; виховання громадянина, патріота України, бережливого і шанобливого ставлення до традицій українського народу.
З метою вдосконалення патріотичного та громадянського виховання підростаючого покоління була започаткована Всеукраїнська експедиція учнівської та студентської молоді «Моя Батьківщина ? Україна», яка має довгостроковий характер.
Основними завданнями експедиції є:
- виховання в здобувачів освіти патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій, духовних і культурних цінностей усіх націй і народів, які живуть в Україні;
- формування в здобувачів освіти активної громадянської позиції;
- залучення молоді до активної діяльності з вивчення історії рідного краю та довкілля, географічних, етнографічних, історичних об’єктів і явищ соціального життя, а також до природоохоронної та дослідницької роботи;
- створення умов для здобувачів освіти оволодіння практичними навичками пошукової роботи, розширення напрямів краєзнавчих досліджень;
- задоволення потреб у професійному самовизначенні;
- просвітницька діяльність.
Одним із найцікавіших конкурсів сучасності є Мала академія наук України.
На Конкурс подаються дослідницькі роботи проблемно-пошукового характеру, які відображають методологію, процес, результати власного дослідницького проєкту та відповідають віковим інтересам і пізнавальним можливостям учасників конкурсу. Тематика проєктів (відповідно, і робіт) має відповідати напрямам наукових секцій наукових відділень Малої академії наук України. Проєкт має ґрунтуватися на певних науковій та експериментальній базах, містити дані особисто проведених дослідів, спостережень чи пошукової роботи; результати їх опрацювання, аналізу та узагальнення; посилання на відповідні наукові джерела; відображати власну позицію дослідника. У проєкті мають бути чітко визначені: мета, об’єкт і предмет дослідження, завдання, методи дослідження, відмінність та перевага запропонованих підходів і результатів. Зміст і результати досліджень викладаються стисло, логічно, грамотно й аргументовано, без загальних слів і міркувань, бездоказових тверджень, тавтології. Назва проєкту має бути стислою і відповідати суті наукової проблеми (завдання), що вирішується. До розгляду не приймаються проєкти (роботи):
- тема та зміст яких не відповідають профілю наукової секції;
- які були представлені в попередні роки і не мають суттєвого доопрацювання;
- які містять плагіат або інші випадки порушення академічної доброчесності;
- без самостійного дослідження, опрацювання джерел і власних висновків з обраної тематики;
- без принаймні одного з необхідних структурних елементів роботи, передбачених розділом ІІ цих правил, відредагованих та оформлених відповідно до цих вимог.
Робота має бути побудована за певною структурою. Основними складовими структури роботи є такі:
- титульний аркуш;
- анотація;
- зміст;
- перелік умовних позначень, символів, скорочень, термінів (за необхідності);
- вступ;
- основна частина;
- висновки;
- список використаних джерел;
- додатки (за необхідності).
Титульний аркуш є першою сторінкою роботи. Зміст подається на початку роботи. Він містить назву та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел.
Якщо в роботі використано специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення, то їх перелік подається у вигляді окремого списку, який розміщується перед вступом.
У вступі коротко обґрунтовуються актуальність і доцільність обраної теми, акцентується сутність досліджуваної проблеми; формулюються мета роботи, зміст поставлених завдань, об’єкт і предмет дослідження; подаються перелік використаних методів дослідження, характеристика проєкту, вказуються наукові положення, запропоновані учасником особисто, відмінність отриманих результатів від відомих раніше; повідомляється про наукове використання результатів досліджень або подаються рекомендації щодо їх використання, для прикладних робіт повідомляється про прикладну цінність отриманих результатів. Орієнтовний обсяг вступу – 2-3 сторінки.
Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ розпочинається з нової сторінки. Основному тексту розділу може передувати коротка передмова з описом обраного напряму дослідження й обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюються висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу звільнити основні висновки від другорядних подробиць. Зміст основної частини має відповідати темі роботи і повністю її розкривати.
Висновки мають містити стислий виклад результатів вирішення наукової проблеми і поставлених завдань, зроблених у процесі аналізу обраного матеріалу, оцінок та узагальнень. Необхідно наголосити на їх самостійності, теоретичному та прикладному значенні, акцентувавши увагу на кількісних і якісних показниках отриманих результатів, обґрунтувати достовірність результатів і надати рекомендації щодо їх використання.
Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел.
