Матеріали засідання №3 методичного об’єднання вчителів 2,3 класів
Проектна діяльність на уроках Нової української школи
Павлишина Тетяна Олексіївна,
вчитель початкових класів
Острожецького ліцею імені І.Єремеєва
Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів, розроблені на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого 2011 р., передбачають, що навчально-пізнавальний процес рекомендується базувати на компетентнісно-орієнтованих завданнях із використанням сучасних освітніх технологій.
Сучасні педагогічні технології передбачають новий підхід до навчання, виховання та формування особистості учня. Традиційна система освіти недостатньо орієнтована на індивідуальність учня, тому необхідний пошук нових форм та методів.
Метод проектів у наш час уважається технологією ХХІ століття, адже дає змогу ефективно формувати в учнів ключові компетентності: вміння вчитися, інформаційно-комунікативну, загальнокультурну, здоров’язбережувальну, громадянську, соціальну; дає можливість залучати до науково-дослідної та пошукової діяльності, створювати додаткову мотивацію до навчання, а також вже у ранньому віці найбільш повно визначати та розвивати інтелектуальні та творчі здібності дитини.
Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня. Робота над проектом — це практика особистісно орієнтованого навчання в процесі праці учня на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів.
Теоретичні засади методу проектів
Слово «проект» європейськими мовами було запозичене з латини й означає «викинутий уперед», «той, що висувається», «той, хто впадає в очі». Згодом проект починають розглядати як ідею, за якою суб’єкт може і має право розпоряджатися власними думками.
Метод проектів (від грецької — шлях дослідження) — це система навчання, у процесі якої учні здобувають знання шляхом планування і виконання практичних завдань (проектів), які поступово ускладнюються.
Метод проектів — спосіб, що дає змогу ефективно спланувати дослідження, конструкторську розробку, управління і т. ін. для того, щоб досягти результату в оптимальний спосіб. Для успішної реалізації здійснюється практична діяльність, що припускає досягнення поставленої мети. Проект реалізації дослідження не є проектом, а залишається дослідженням, зокрема організованим проектним методом.
Метод проектів відомий у світовій педагогіці з кінця ХІХ — початку ХХ століття як метод проблем. Він пов’язувався з ідеями гуманістичного спрямування у філософії і освіті, розробленими американським філософом і педагогом Дж. Дьюї, а також його учнем В. Х. Кілпатріком.
У 1910-ті роки американський професор Коллінгс першим у світі запропонував класифікацію навчальних проектів:
1. «Проекти ігор» — дитячі заняття (різноманітні ігри, народні танці, драматичні постановки і т. ін.), що мали на меті участь у груповій діяльності.
2. «Екскурсійні проекти» — спрямовані на вивчення дітьми проблем, пов’язаних з природою і суспільним життям.
3. «Оповідні проекти» — участь у яких давала можливість учням отримувати задоволення від розповіді різноманітної форми — усної, письмової, вокальної (пісня), художньої (картина), музичної (гра на піаніно) і т. ін.
4. «Конструктивні проекти» — передбачали виготовлення конкретного, корисного продукту (наприклад, виготовлення клітки для кролів, годівниці для пташок).
Метод проектів заснований на:
1) розвитку пізнавальних умінь і навичок учнів;
2) умінні орієнтуватися в інформаційному просторі;
3) умінні самостійно конструювати свої знання;
4) умінні критично мислити.
Типологія проектів
Типологічні ознаки типу проекту
1. Вид діяльності, що домінує у проекті: дослідницька, пошукова, творча, рольова, прикладна (практично-орієнтована) і т. ін.
2. Предметно-змістовий напрям: монопроект (у межах однієї галузі знань); міжпредметний або надпредметний проект.
3. Характер координування проекту: безпосередній (жорсткий, гнучкий), прихований.
4. Характер взаємозв’язків (поміж учнів одного класу, школи, району, міста, регіону, країни, різних країн світу).
5. Кількість учасників проекту.
6. Тривалість проекту: короткотривалі, середньої тривалості, довготривалі.
Дослідницькі проекти
1. Ретельно обміркована структура.
2. Визначеність мети.
3. Актуальність предмета дослідження для всіх учасників.
4. Соціальна значущість.
5. Продуманість методів дослідження та експериментальної обробки результатів.
Творчі проекти
1. Відсутня детально опрацьована структура спільної діяльності учасників.
2. Спільна діяльність перебуває в розвитку.
3. Завчасна домовленість учнів про результати і форму їх представлення (рукописний журнал, свято тощо).
4. Необхідність мати сценарій свята, макет журналу.
Ігрові проекти
1. Учасники беруть на себе певні ролі.
2. Вигадують, імітують соціальні й ділові стосунки своїх персонажів.
3. Домінуючий вид діяльності — гра.
Інформаційні проекти
1. Збирання інформації про певний об’єкт, явище.
2. Ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів.
3. Потреба ретельно продуманої структури.
4. Систематичне коригування під час роботи над проектом.
5. Структура містить: мету, актуальність, методи отримання та обробки інформації, результат (замітка, стаття, реферат, доповідь, відеофільм), презентацію.
Практично-орієнтовані проекти
1. Результат діяльності чітко визначено з самого початку.
2. Орієнтація результату на соціальні інтереси учасників (проект шкільного саду).
3. Складання сценарію всієї діяльності його учасників.
4. Визначення функцій кожного з них.
5. Наявність чіткої координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень.
6. Презентація отриманих результатів і можливих засобів їх упровадження в практику.
Навчально-телекомунікаційні проекти
1. Спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів-партнерів.
2. Підґрунтям є комп’ютерна телекомунікація, що має спільну мету дослідження певної проблеми.
3. Узгоджені методи, способи діяльності, спрямовані на досягнення спільного результату діяльності.
4. Проекти такого виду завжди мають міжпредметні зв’язки та глибшу інтеграцію знань.
Основні джерела інформації під час обирання тематики проекту
1. Програмовий матеріал.
2. Події у світі.
3. Місцеві події.
4. Історія регіону, в якому живуть діти.
Етапи роботи над проектом
1. Визначення теми, мети і завдань проекту.
2. Розробка плану діяльності для досягнення поставленої мети.
3. Виконання проекту.
4. Презентація робіт.
Особливості проектної діяльності у початковій школі
Організовуючи проектну діяльність у початковій школі, учитель має враховувати вікові й психолого-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Дитина молодшого шкільного віку має невеликий життєвий досвід, тому і коло соціально значущих проблем, з якими вона могла мати справу, вузьке, її уявлення про такі проблеми мало диференційовані, однопланові. Проблема проекту, яку ми пропонуємо молодшому школяреві, має бути соціально детермінованою та знайомою і цікавою для нього. Тому теми дитячих проектних робіт краще вибирати із змісту навчальних предметів
або із близьких до них галузей.
Вимоги до проектної роботи в початкових класах
1. Контроль за виконанням проектних завдань має бути ретельніший (більша кількість консультацій і спостережень за веденням проектної документації), адже теоретичних, практичних знань та вмінь у молодших школярів ще бракує.
2. Проекти для початкової школи здебільшого мають бути короткотривалими (обдаровані учні, які випереджають у своєму розвитку однолітків, можуть успішно розробляти і довготривалі проекти).
3. У роботі з усім класом слід віддавати перевагу рольовим, інформаційним, творчим проектам — ці види діяльності завжди цікавили молодших школярів.
4. Для пошукової діяльності бажано спочатку залучати дітей з підвищеною навчальною мотивацією — їхні дослідження можуть зацікавити інших учнів.
5. У ролі перших проектів у початковій школі варто обрати групові. Це надасть можливість диференційовано розподілити проектне завдання: після здійснення проекту кожна дитина вважатиме себе здатною брати участь у його виконанні. Учитель отримає уявлення про можливості кожної дитини (зокрема для пропозицій щодо індивідуальних проектів у подальшому) і виділить лідерів, які зможуть очолити майбутні проектні групи.
6. Значну увагу необхідно приділяти презентації проектів: запрошувати на неї батьків, учнів інших класів (такий підхід створює мотивацію для подальшої роботи).
7. Учитель на початку проектування повинен підвести учнів до вибору теми.
8. Теми учнівських проектів мають бути різноманітними, їх не слід регламентувати та виділяти більш значущі.
9. Робота над проектами у початкових класах не повинна бути вимушеною, учні мають працювати добровільно.
Висновки
Метод проектів є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, коли увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в компетенції.На основі отриманих результатів роботи можна зробити висновок, що метод проектів дійсно є засобом ефективного та якісного навчання молодших школярів.
Уважаємо, що під час проектної діяльності, починаючи з молодшого шкільного віку, діти набувають таких вмінь і навичок, як: самостійно знаходити спосіб здобуття знань, формулювати запитання до вчителя з метою отримання інформації, знаходити декілька варіантів розв’язання проблеми, висунення власної гіпотези; в учнів розвиваються прагнення до творчості та саморозвитку, бажання і здатність самостійно вчитися.
Учні застосовують знання, здобуті під час проектної діяльності, на уроках, у всеукраїнських інтерактивних конкурсах, олімпіадах.
Крім того, учні вчаться відстоювати свою власну думку, водночас знаходячи компроміс, підтримувати інших під час виступу. Поліпшуються відносини у колективі.
Метод проектів дає змогу дитині та її вчителеві піднятися на вищий рівень розвитку і повірити у свої можливості.
Література
- Васильев В. Проектно-исследовательскаятехнология: развитиемотивации // Народноеобразование.— 2000.— № 9.— С. 177–180.
- Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова освіта.— 2011.— № 18.
- Метод проектів : особливості застосування в початковій школі : Посіб. для вчителів початкових класів, слухачів курсів підвищення кваліфікації, студентів педагогічних факультетів вищих навчальних закладів.— К : Київський міський педагогічний університет ім. Б. Д. Грінченка, 2009.— 42 с.
- Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1–4класи.— К. : Видавничий дім «Освіта», 2012.— 392 с.
- Новикова Т. Д. Проектныетехнологии на уроках и вовнеучебнойдеятельности // Народноеобразование.— 2000.— № 8–9.— С. 151–157.
- Проекти в початковій школі: тематика та розробка занять / За ред. О. Онопріенко.— К. : Шкільний світ, 2008.— 128 с.
- Тягло О. В., Цимбал П. В. Проектні технології : особливості впровадження у початковій школі // Початкове навчання та виховання.— Х. : Вид. група «Основа», 2008.— № 19–21.
- Чечель И. Д. Исследовательскиепроекты в практикешколы. Управлениеисследовательскойдеятельностью педагога и учащегося в современнойшколе.— М. : Сентябрь.
