Матеріали засідання №2 методичного об'єднання вчителів 2,3 класів
Організація професійного самовдосконалення вчителя початкових класів.
Любитовець І.М.,вчитель початкових класів Уїздецької ЗОШ I-III ст.
Оволодіння педагогічною майстерністю доступно кожному педагогові за умови цілеспрямованої роботи над собою. Воно формується на основі практичного досвіду. Але не будь-який досвід стає джерелом професійної майстерності. Таким джерелом є тільки праця, осмислена з точки зору її суті, цілей і технології діяльності.
Педагогічна майстерність – це сплав особово-ділових якостей і професійної компетентності вчителя.
Продиктований потребами сьогоднішнього дня високий рівень вимог до освіти учнів початкових класів може бути реалізований тільки тоді, коли вчитель початкової школи буде високопрофесійним, компетентним фахівцем у своїй області. Такий фахівець повинен не лише сам мати фундаментальну освітню підготовку і володіти професійними знаннями і уміннями, що відповідають рівню сучасної психолого-педагогічної науки. Він повинен усвідомлювати цілі і значення своєї професійної праці в цілісній системі безперервної освіти, бути професійно мобільним, тобто гнучко реагувати на зміни соціальної ситуації розвитку школярів, опановувати нові психолого-педагогічні вимоги до педагогічного процесу і нові педагогічні технології. Це означає, що сучасний учитель початкових класів – це творчий суб’єкт професійної педагогічної діяльності.
Оцінка професійної діяльності педагога в системі початкової освіти може здійснюватися з позиції різних підходів.
Виділимо основні:
- вимоги до особи вчителя як сучасного фахівця в області освіти;
- специфічні вимоги до педагога початкових класів як вчителя і вихователя дітей молодшого шкільного віку;
- система педагогічної культури вчителя
З точки зору першого напряму виділяються дві складові – це компетентність і фундаментальність. Під компетентністю розуміються глибокі професійні знання і загальна ерудиція. Фундаментальність – це глибина знання наукових основ педагогічної діяльності.
Другий напрям, специфічний для початкової школи, включає:
- розуміння місця початкового навчання в системі безперервної освіти (не як «школи грамоти», а як першому ступеню системи безперервної освітньої діяльності, супроводжуючої людину усе свідоме життя);
- знання специфічних вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку (конкретність і образність дитячого мислення; нестійкість уваги, велика рухливість, емоційність і т. д.);
- розуміння значущості роботи з сім’єю. (взаємодія професійного педагога з «не фаховими сімейними вихователями» індивідуальне і групове спілкування з батьками).
Третій напрям – система самовдосконалення культури вчителя – складається з п’яти компонентів:
- Емоційний компонент – уміння розуміти емоційний стан і мотиви поведінки дітей. (співпереживанню).
- Комунікативний компонент – відкритість для спілкування і співпраці з учнями на уроці і в позаурочній діяльності.
- Конструктивний компонент – організація діяльності дітей і своєї власної діяльності.
- Інноваційний компонент – потреба в інноваційній діяльності, в оновленні професійного досвіду, педагогічний пошук.
- Компонент рефлексії – усвідомлення своєї педагогічної діяльності як головної сфери свого особового самовизначення, самооцінка свого професійного розвитку.
Приведена схема наочно показує, що згідно з цим підходом, професійне самовдосконалення займає одне з підпорядкованих місць в загальній системі вимог до характеристик вчителя початкової школи.
Критерії професійного самовдосконалення вчителя початкових класів
Професійна компетентність вчителя – інтеграційна система професійно-значимих особових властивостей, придбаних педагогом як в процесі загальної і спеціальної освіти, так і на основі практичного досвіду, що забезпечують високий рівень професійної педагогічної діяльності. Під високим рівнем професійної педагогічної діяльності розуміється її ефективність, що відповідає рівню сучасної науки і вимогами сьогоднішнього дня.
Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив виділити п’ять критеріїв професійної компетентності вчителя початкових класів:
- Загальнокультурний критерій.
- Загальнопрофесійний критерій.
- Комунікативний критерій.
- Особовий критерій.
- Критерій саморозвитку і самоосвіти.
1. Загальнокультурний критерій
Фахівцеві в області освітньої діяльності потрібна хороша загальна освіта, він повинен мати широкі і глибокі знання в різноманітних областях.
Таким чином, виділяють три показники професійної компетентності вчителя за загальнокультурним критерієм:
- загальний кругозір;
- інформованість в області культурних новинок;
- культура мовлення.
2. Загальнопрофесійний критерій
Успішне навчання в початковій школі можливо тільки у тому випадку, якщо вчитель повно і глибоко володіє змістом учбових предметів на рівні сучасної науки, а також, якщо цей зміст відібраний вчителем в чіткій відповідності з поставленою метою.
Показниками педагогічної компетентності вчителя за загальнопрофесійним критерієм можна вважати:
- володіння змістом учбових дисциплін;
- володіння сучасними теоріями і технологіями навчання і виховання;
- знання і реальний облік чинників, що забезпечують успішність педагогічної діяльності.
3. Комунікативний критерій
Професія вчителя відноситься до групи професій в системі «Людина – людина» (Е. А. Климов), тому центральною складовою педагогічної діяльності є спеціально організоване спілкування. Інтерес до світу дитинства, потреба в спілкуванні з дітьми є необхідною передумовою професійного самовизначення вчителя. Ця потреба часто проявляється в прагненні бути наставником малюків, передавати їм необхідний інтелектуальний і моральний досвід, у бажанні опікати і піклуватися про них. Адже дитина молодшого шкільного віку ще не завжди самостійна і самодостатня. Часто вчитель вимушений виступати в ролі «мами», яка завжди прийде на допомогу в скрутну хвилину, підтримає розгубленого малюка, підкаже, як діяти в тій або іншій ситуації.
4. Особовий критерій
Якість професійної педагогічної діяльності, як і в будь-якій іншій діяльності, багато в чому визначається тими властивостями, які має фахівець, що виконує її. Для успішної праці педагогові необхідно володіти безліччю різноманітних особових властивостей і якостей. Можна згрупувати професійно значимі якості педагога по трьох підставах.
Три показники професійної компетентності вчителя за особовим критерієм:
- професійна спрямованість особи: особова зрілість і відповідальність, професійні ідеали, відданість обраній професії;
- наявність специфічних професійних властивостей: організованість, ініціативність, вимогливість, справедливість, гнучкість, інтелектуальна активність, креативність;
- наявність специфічних психофізіологічних властивостей: стійкість нервової системи, високий емоційно – вольовий тонус, хороша працездатність і витривалість до психо – емоційних навантаженням.
5. Критерій саморозвитку і самоосвіти
Професійний педагогічний потенціал вчителя не може бути сформований одного разу і назавжди.
Професійне вдосконалення в процесі накопичення досвіду практичної діяльності повинне здійснюватися на основі критичного і вимогливого відношення педагога до себе і до своєї роботи. Постійне особове і професійне зростання в ідеалі виступає як невід’ємна риса професіоналізму вчителя.
Показниками професійної компетентності вчителя початкових класів за критерієм саморозвитку і самоосвіти можна вважати:
- самокритичність, вимогливість до себе;
- потреба в оновленні теоретичного і практичного досвіду педагогічної діяльності, схильність до інноваційної діяльності;
- дослідницький стиль діяльності
Представлені критерії оцінки професійної компетентності вчителя початкових класів є одним з можливих підходів до аналізу проблеми педагогічного професіоналізму. Цей підхід не претендує на вичерпну повноту і глибину, але в той же час дозволяє розробляти основи для зручної і доступної діагностики професійної компетентності вчителя з опорою на розроблені показники по кожному з виділених критеріїв.
Використані джерела:
- Освітній портал Урок -UA
